Orlen втратила $230 млн у справі купівлі венесуельської нафти

Державна торговельна компанія Orlen Trading Switzerland (OTS) 29 листопада 2023 року уклала контракт з трейдером Hannon International на поставку близько 6 млн барелів важкої венесуельської нафти Merey 16 вартістю $345 млн. За умовами дві третини суми слід було сплатити авансом; протягом п’яти днів OTS перерахувала Hannon $230 млн.

За договором Hannon мала самостійно придбати нафту у держпідприємства PDVSA і забезпечити її доставку Orlen. У контракті не згадувалися криптовалюти або посередники.

Після переказу коштів Hannon почала конвертувати частину грошей у стейблкоїн USDT для розрахунків із венесуельськими посередниками. Компанія отримала 80 млн USDT через дубайську фінансову фірму, сплативши близько $400 тис. комісії. Інші транзакції проходили через посередників: на $135 млн було перераховано одній із фірм, але за твердженням Hannon на рахунок надійшло лише 85 млн USDT; $30 млн були перераховані іншій компанії. Різниця в операціях стала предметом судового спору в ОАЕ. Hannon відзначає, що суми до PDVSA не дійшли, а місцеві контакти нібито радили уникати офіційних записів криптооперацій.

У січні 2024 року засновник Hannon прибув до Каракаса для організації постачання. Частину доступів до USDT передавали на флеш-накопичувачах: 5 січня один посередник отримав доступ до 60 млн USDT, 28 січня — ще 50 млн. Пізніше зв’язок із цими посередниками було втрачено. Додаткові транзакції по 11 млн USDT відправлялися в лютому та березні іншому брокеру. За підрахунками Hannon, двом брокерам передано еквівалент $132 млн, а ще $54 млн пішли на комісії та витрати при спробах організувати поставки.

Паралельно три супертанкери, зафрахтовані Orlen, пришвартувалися біля термінала Хосе у венесуельських водах. Orlen очікувала три партії нафти до 19 грудня 2023 року, але судна тижнями стояли без вантажу, що призвело до витрат на демередж. Hannon пояснювала затримки переглядом цін PDVSA та пріоритетом більших покупців. OTS намагалася придбати інші види венесуельської нафти; одну партію в 1 млн барелів було відхилено через забруднення. 8 березня один танкер завантажив близько 500 тис. барелів — приблизно половину від очікуваного обсягу однієї партії; інші заплановані обсяги не були доставлені.

28 березня 2024 року OTS розірвала контракт із Hannon. Витрати на фрахт суден за цими угодами сягнули близько $72 млн; тільки один танкер вивіз нафту вартістю приблизно $28,8 млн. Польський уряд підрахував загальні збитки від операції щонайменше у $424 млн, до яких увійшли $230 млн авансу, витрати на фрахт, юридичні та інші пов’язані витрати. Внутрішня оцінка OTS вказала на низьку ймовірність повернення коштів, після чого Orlen ініціювала арбітражні процедури для стягнення $230 млн.

Сторони по-різному інтерпретують роль Hannon у угоді. Hannon стверджує, що діяла як посередник, який мав купувати нафту за USDT, оскільки OTS нібито не могла робити такі операції напряму, і запевняє, що Orlen знала про специфіку розрахунків. Orlen наполягає, що Hannon була відповідальна за доставку нафти і залучення третіх сторін не звільняє її від виконання зобов’язань. У заяві Hannon йшлося: “Компанія бере участь у процесі та готова до мирного врегулювання спору.”

Окреме провадження у Варшаві розслідує можливий неналежний нагляд за торговим фондом OTS обсягом $600 млн. Колишньому керівнику OTS Самеру Аваду та іншим екскерівникам висунуто обвинувачення у злочинній недбалості й зловживанні службовим становищем; підсудні заперечують провини. Авада затримували в ОАЕ за запитом Інтерполу в січні 2025 року; еміратський суд відмовив у його екстрадиції до Польщі, після чого його звільнили. Колишній голова Orlen наголосив, що рішення щодо доступу до торгового фонду ухвалювала рада директорів колегіально і відкидає особисту відповідальність.

У березні 2026 року в Польщі ухвалили закон, що дозволяє податковим органам отримувати дані про криптотранзакції. Нова норма може бути використана у розслідуваннях, пов’язаних із цією справою.