Україна на 75% шляху до SEPA: що затримує запуск

Парламент планує голосування за законопроєкт про приєднання до SEPA у вересні. Водночас у трьох офіційних документах вказані різні терміни: один план орієнтує на кінець року, Національний банк погоджується з цим, а урядова програма від 17 серпня відсуває строки на рік. Публічного пояснення розбіжностей немає.

Після ухвалення закону має настати фаза набрання чинності, ухвалення підзаконних актів Нацбанком і Міністерством фінансів та підготовка правового висновку. Європейська платіжна рада оцінює норми, що діють, і залучає зовнішніх юристів; Європейська Комісія також має бути проконсультована. Заявник оплачує частину робіт, але не може прискорити строк розгляду висновку.

Досвід інших країн ілюструє можливі строки. У Північної Македонії закон набрав чинності у квітні 2022 року, заявку подали в липні 2024-го — через півтора року після набрання чинності, а перший платіж у SEPA пройшов у жовтні 2025-го. У Сербії рішення платіжної ради відкладали через запит Комісії; остаточне рішення ухвалили з урахуванням зауважень регулятора ЄС.

У Молдові та Чорногорії після приєднання комісії за єврові перекази різко знизилися: у Кишиневі мінімальна плата упала з 20 до 1,26 євро, у Чорногорії скасували збори за платежі до 200 євро. Міністерство фінансів України оцінює щорічну економію для країни у 70–100 млн євро. Здешевлення працює через норму про рівність тарифів: банк не має права брати з клієнта за переказ у євро в іншу країну більше, ніж за аналогічний внутрішній платіж у євро. Ця норма не змушує банк-кореспондент знизити свою комісію, але забороняє банку перекладати її на клієнта. У Чорногорії такі правила були закріплені підзаконними актами центрального банку в липні 2025 року.

Питання того, чи вважатиме платіжна рада підзаконні акти достатніми для виконання критеріїв, залишається відкритим. По кожній позиції потрібно дві відповіді: чи закриває критерій підзаконний акт і чи має український орган владу його ухвалити. Публічного переліку норм, які повинні бути в законі, а які можуть з’явитися підзаконними актами, поки немає.

Існують два технічні маршрути підключення. Перший — самостійне приєднання через партнера-банк із Європейського економічного простору: кожен банк домовляється індивідуально, підготовка можлива зараз, а робота в євро може початися приблизно за пів року після рішення платіжної ради. Другий — побудова національної мультивалютної інфраструктури на базі СЕП; її запуск планується з 2028 року і відбудеться після подання заявки, технічну документацію європейські оператори надають лише після подачі, тривалість робіт невідома. У схемі національного СЕП передбачено доступ небанківських провайдерів, але фактичне підключення для них можливе не раніше 2028 року.

Нацбанк опитував ринок щодо готовності до першого маршруту: відповіли 56 банків. Усі банки з іноземним капіталом мають європейських кореспондентів, 69% банків з національним капіталом — також, а серед установ без кореспондентських рахунків у ЄС лише 46% знайшли партнерів. Небанківські провайдери в опитуванні фактично не були представлені.

Технічна проблема формату платежів полягає в наявності трьох «діалектів» платіжних повідомлень: національного формату СЕП, міжнародного SWIFT і європейського стандарту. Банки, які підключаться через партнера, працюватимуть у діалекті партнера; після запуску національного мультивалютного СЕП формат визначатиме Нацбанк. Невідомо, чи доведеться банкам повторно переналаштовувати канали при переході на національний формат.

Миттєві перекази в євро потребують цілодобової роботи, передплачених позицій у євро, миттєвої ідентифікації сторін, безвідкличності платежів і підтвердження отримувача. НБУ повідомляє, що регламент щодо миттєвих платежів у контексті країни поза ЄС опрацьовується. Олександр Карпов, директор Асоціації ЄМА, звертає увагу на розбіжності в календарях і на важливість визначення переліку підзаконних актів перед подачею заявки.

Після приєднання в інших країнах протягом року-півтора вносилися додаткові зміни щодо протидії шахрайству, повернення коштів, миттєвих платежів і остаточності розрахунків. Для України після голосування у вересні планують підготувати пакет законодавчих і підзаконних актів, визначити строки і відповідальних для подальшої технічної та нормативної реалізації.