Китай пропонує правила переслідування відмивання криптовалют

Офіційна газета вищого прокурорського органу КНР опублікувала 14 липня 2026 року статтю з моделлю кримінального переслідування за відмивання коштів із використанням криптовалют. Документ описує правила доказування, розслідування та механізми повернення конфіскованих активів.

У матеріалі перелічено технічні особливості віртуальних валют — децентралізацію, анонімність і транснаціональні перекази — і вказано три проблемні сфери для слідства: кваліфікація злочину, збір доказів і повернення активів. За чинним Кримінальним кодексом Китаю стаття про відмивання застосовується обмежено, тому багато випадків розглядають за загальною статтею про приховування доходів (ст. 312).

Щоб вирішити питання кваліфікації, у документі пропонують одночасне розслідування двох складових: первинного злочину (наприклад, хабар чи крадіжка) і паралельної перевірки операцій з криптовалютою. На стадії слідства має з’явитися обов’язковий детальний звіт про маршрути руху криптовалюти, який фіксуватиме, куди і як переміщувалися кошти.

Щодо доказової бази пропонується визнавати транзакції в відкритих блокчейнах автентичними, якщо цифровий код операції не змінювався, і перекладати сумніви на відповідь обвинуваченого. Аналітичні висновки компаній з відстеження криптопотоків планують прирівняти до висновків сертифікованих експертів у суді.

Документ містить пропозиції полегшити доведення умислу: використання міксерів, приватних монет, децентралізованих бірж, підозріло дешеві продажі або значні оберти через анонімні гаманці можуть розглядатися як ознаки відмивання. У таких випадках обвʼязок доведення законності активів пропонують покласти на підозрюваного.

Щодо повернення активів у документі названо три основні проблеми: офіційна заборона криптовалют у Китаї ускладнює обмін конфіскованих монет на фіат, відсутні правила зберігання приватних ключів і оцінки вартості, а різні міжнародні підходи ускладнюють повернення активів, вивезених за кордон. Як можливі рішення запропоновано створити централізовану платформу для зберігання конфіскованих криптоактивів, продавати їх через аукціони або договори та утворити комісію з оцінки вартості, яка відслідковуватиме ринкові курси під час продажу.

Документ також рекомендує укладення нових міждержавних угод і запуск «судового блокчейну» для обміну інформацією про підозрілі гаманці та узгодження заморожування коштів між юрисдикціями.

Стаття не має безпосередньої юридичної сили — це позиція прокуратури щодо підходів до розслідування. У лютому 2026 року китайська влада підтвердила заборону криптоактивів і посилила правила щодо RWA та стейблкоїнів; реалізація запропонованих механізмів вимагатиме змін у національному законодавстві та міжнародних угодах.