Фізик оскаржив дані Microsoft про топологічний кубіт

Фізик Генрі Легг з Університету Сент-Ендрюс 24 червня опублікував у Nature коментар, у якому поставив під сумнів висновки статті Microsoft Azure Quantum від 19 лютого 2025 року про наявність топологічного кубіта. Того ж дня Nature опублікувала відповідь авторів роботи, які не погодилися з критикою.

Легг проаналізував транспортні вимірювання з публікації 2025 року, які показують залежність струму від напруги в експериментальному пристрої на основі InAs–Al. Він написав, що ці дані не підтверджують наявність стабільної надпровідної щілини в ділянках, де Microsoft проводила зчитування парності. За його оцінкою, відсутність такої щілини ускладнює інтерпретацію спостережуваних нульових піків як ознак топологічного стану, і частину сигналів можуть давати квантові точки або розупорядкованість пристрою.

Автори роботи у відповіді у Nature відкинули ці зауваження. Вони вказали, що їхні вимірювання не потребують попереднього припущення про наявність щілини і що отримані сигнали сумісні з топологічним станом. Технічний керівник Microsoft Quantum Hardware Четан Найяк запевнив, що компанія стоїть за опублікованими результатами та дорожньою картою розробки.

У лютому 2025 року DARPA відібрала Microsoft і PsiQuantum для етапу верифікації та спільного проєктування в межах програми US2QC, частини ініціативи з квантового бенчмаркінгу, спрямованої на оцінку можливості створення промислово корисного квантового комп’ютера до 2033 року.

Microsoft 2 червня 2026 року представила нове покоління чипа Majorana 2 і повідомила про середній час життя кубіта близько 20 секунд, інколи до хвилин, швидкість операцій близько 1 мікросекунди, розмір кубіта приблизно 0,01 мм та мету створити масштабований квантовий комп’ютер до 2029 року. Компанія пояснила частину змін заміною алюмінію на свинець у надпровідному шарі та використанням власних інструментів штучного інтелекту.

Коментар Легга стосується даних 2025 року про пристрої InAs–Al, пов’язані з попередньою версією платформи (Majorana 1), а не безпосередньо з Majorana 2. Декілька дослідників, зокрема Сергій Фролов з Університету Піттсбурга, висловили думку, що роботу Microsoft у Nature слід переглянути або відкликати.

Коротке технічне пояснення: надпровідна щілина — це енергетичний проміжок між основним і збудженими станами в надпровіднику. Для однозначної ідентифікації майоранових топологічних мод зазвичай вимагають стабільної щілини. Зчитування парності використовують для виявлення характерних ознак топологічного режиму, але аналогічні сигнали можуть породжувати локальні квантові точки або дефекти пристрою.

Суперечка супроводжується проханнями деяких науковців провести додаткові перевірки та незалежну верифікацію експериментальних результатів перед масштабуванням апаратних рішень. Інші компанії в галузі також оголошують власні плани розвитку квантових систем у найближчі роки.