FATF: цифрова «хавала» і підпільний банкінг

Міжнародна група з протидії відмиванню коштів FATF у нещодавньому звіті повідомляє про посилення використання підпільного банкінгу, систем «хавала» та HOSSP у професійному відмиванні грошей. Понад 80% юрисдикцій, які надали дані, вказали ці мережі як основні або значущі канали. У деяких випадках через такі схеми протягом кількох місяців відмивали понад 500 млн євро.

HOSSP (Hawala and Other Similar Service Providers) визначається як неформальні мережі переказів, що базуються на довірі між посередниками. У звіті зазначається, що ці мережі стали більш організованими, масштабованими та комерційно керованими. FATF описує модель «відмивання грошей як послуга», коли спеціалізовані оператори виконують за оплату комплекс операцій із приховування походження коштів.

У документах наведено дані про залучення професіоналів до схем: юристи, бухгалтери, аудитори, нотаріуси, агенти з реєстрації компаній, фінансові консультанти, агенти з нерухомості та працівники казино фігурують як посередники або точки інтеграції. Одночасно підпільні мережі дедалі частіше взаємодіють з офіційним фінансовим сектором: злочинні кола використовують банківські рахунки, платіжних провайдерів, віртуальні IBAN, передплачені картки та гаманці для віртуальних активів як канали входу і виходу коштів.

Майже 70% респондентів повідомили про цифровізацію таких мереж. Оператори координують роботу через зашифровані месенджери — WhatsApp, Telegram, Signal. Для переказів застосовують банківські рахунки, мобільні гаманці, фінтех‑застосунки та системи миттєвих платежів. Для врегулювання взаємних розрахунків використовують віртуальні активи, зокрема стейблкоїни. У звіті також згадано використання інструментів на основі штучного інтелекту та розробку спеціалізованих застосунків для мереж HOSSP.

FATF констатує, що HOSSP і підпільні банківські мережі застосовують не лише операції з готівкою. Через ці канали відмивають доходи від шахрайства, кіберзлочинності, фінансування тероризму, незаконних азартних ігор та транснаціональної організованої злочинності. У звіті наводяться приклади великих операцій із прокачуванням сотень мільйонів євро.

У доповіді наведено перелік заходів для протидії явищу, серед яких поєднання спрямованих заходів запобігання та правозастосування, політика фінансової інтеграції, правова чіткість, розширені можливості виявлення, зворотний зв’язок між держорганами й приватним сектором та міжнародне співробітництво. У звіті також йдеться: “поєднання цілеспрямованих заходів запобігання та правозастосування із зусиллями щодо фінансової інтеграції, підкріпленими правовою чіткістю, розширеними можливостями виявлення, зворотним зв’язком між державним та приватним секторами та міжнародним співробітництвом, є необхідним”.