Номінальний рекорд BTC не витримав інфляційної перевірки

Як зазначає Алекс Торн, який очолює дослідницький напрямок Galaxy Digital, рекордний номінальний пік BTC — понад $126 000 восени 2025 року — в реальних цінах 2020 року дорівнює приблизно $99 848, тобто реальний шестизначний рівень так і не був досягнутий.

Торн опублікував розрахунки в X і в рамках коментарів до дослідження Galaxy про цінові тренди Біткоїна. Він нагадав, що інфляційне коригування вимагає приведення ціни до купівельної сили «базового» року — тут 2020-го — з урахуванням індексу CPI. З 2020 року CPI зріс настільки, що долар втратив приблизно 20% купівельної спроможності, і сума, еквівалентна $100 000 у 2020-му, сьогодні повинна бути істотно вищою в номіналі.

З поправкою на інфляцію, за підрахунками Торна, реальний пік BTC виявився трохи нижче шести цифр — $99 848, а не вище. Ця розбіжність пов’язана з тим, що номінальна ціна фіксує обмін в доларах поточного року, тоді як реальна ціна відображає зміну цінності самих доларів з часом.

Іншими словами, щоб у «грошах 2020 року» Біткоїн дійсно пробив планку в $100 000, його номінальна ціна мала зрости до приблизно $125 000–$126 000 — рівня, до якого ринок наближався, але який після коригування все одно виявився недостатнім.

Розрахунки Торна базуються на даних CPI за кожен місяць і методиці порівняння цін в «незмінних доларах» — інструменті, яким інституціонали користуються для оцінки активів на тривалих проміжках часу. Прив’язавши оцінку до періоду до найбільших грошових вливань після пандемії, він показує, яку частину зростання BTC можна вважати приростом реальної купівельної спроможності.

Різниця між номіналом і реальною ціною стала особливо помітна в дискусіях про те, чи здатний Біткоїн служити страховкою від інфляції і як його довгострокові результати виглядають поруч з традиційними інструментами. Номінальні рубежі нерідко мають психологічний ефект, але реальна ціна залишається більш точною мірою збереження вартості.

Методика інфляційного коригування дозволяє оцінювати прибутковість активів у постійній купівельній спроможності, незалежно від того, як змінюються загальні цінові рівні в економіці. По суті, вона виключає вплив знецінення валюти, щоб результати за різні роки можна було порівнювати безпосередньо. Як правило, в розрахунках спираються на індекс споживчих цін або схожі інфляційні метрики.