Азійські біржі виступають проти біткоїн-скарбниць

Фото - Азійські біржі виступають проти біткоїн-скарбниць
Три з найбільших бірж Азійсько-Тихоокеанського регіону (гонконзька HKEX, індійська BSE та австралійська ASX) дають зрозуміти, що перетворення публічних компаній на «сейфи для криптоактивів» – це погана ідея, яка суперечить їхнім лістинговим вимогам.
За інформацією Bloomberg, гонконзька біржа в останні місяці ставила досить жорсткі питання як мінімум п'яти емітентам, які хотіли перебудувати бізнес навколо стратегії Digital Asset Treasury (DAT), щоб тримати значні запаси біткоїна на балансі. Аналогічні новини надходять з Індії та Австралії. Місцеві регулятори та фондові біржі не горять бажанням бачити у списку претендентів на лістинг «касово-казначейські» структури, в яких основною цінністю є ліквідні цифрові активи, а не нормальна операційна діяльність.
Цей скепсис має три причини.

По-перше, конфлікт із духом лістингових вимог. Публічна компанія – це насамперед чинний бізнес, а не інвестиційний фонд. Якщо на балансі домінує волатильний актив, акціонер отримує не звичайний операційний прибуток, а опціон на курс біткоїна.

По-друге, захист інвесторів та стійкість бенчмарків. Великі провайдери ринкових індексів уже розглядають виключення емітентів, у яких кількість криптоактивів на балансі перевищує 50% загальних запасів, бо це фактично перетворює широкі індекси на «ставку на одну монету» та обмежує інвестиції в такі папери.

Третя причина негативу — питання до регулювання та прозорості. З криптоактивами немає єдиних правил: їхній облік, оподаткування та контроль ризиків відрізняються по країнах та стандартах. 

Біржі не хочуть, щоб компанія тримала суттєву частку активів у цифрових монетах замість звичайних інвестицій в операційне зростання. У цьому випадку будь-яка купівля/продаж криптовалюти або гучна заява менеджменту безпосередньо рухає ціну акції слідом за курсом біткоїна. Як результат, корпоративне управління втрачає свої нормальні функції, а топменеджмент перетворюється на постійного трейдера балансу.

Простіше кажучи, у бірж АТР все більше з'являється питань до мотивації та дисципліни капіталу таких компаній.

Це не війна з криптовалютами, а спроба відгородити публічний ринок від перетворення на вітрину компаній, чия вартість майже повністю залежить від одного активу (біткоїна). Шлях для DAT-компаній не закритий, але їм доведеться доводити, що криптовалютні резерви є фінансовим інструментом у межах зрозумілої операційної моделі, а не заміною їй.

Там, де є стійкий бізнес, зрозуміла політика ризику та чесне розкриття доходів, у ринку не з'являється приводів для антипатії до «цифрової волатильності».