Крипторинок Казахстану: між зачистками та легалізацією

Поки казахський ринок усвідомлює масштаб зачисток (були закриті понад сотню криптовалютних сервісів), найбільші легальні оператори вже пропонують несподівані рішення (наприклад, як WhiteBIT, які відкрито готові допомагати державі та навіть конкурентам виходити в легальне поле).

Журналісти GNcrypto поспілкувалися з представниками криптоіндустрії Казахстану. Розмова вийшла відвертою – про те, чому закриття нелегальних майданчиків вони називають «необхідним очищенням ринку», як вивести з тіні 90% казахстанського крипто-обороту, і чому деякі оператори готові ділитися своїми технологіями комплаєнсу з банками та регуляторами.

Удар по “поганих хлопцях” чи по всій галузі?

Останні дії регуляторів легальні учасники вважають не загрозою галузі, а важливим сигналом про необхідність очищення ринку. Відзначається, що серед 130 закритих обмінників лише невелика частина працювала в сегменті, що перетинається з аудиторією великих ліцензованих платформ.

Більшість закритих сервісів були неофіційними, маловідомими або спекулятивними обмінниками, а не повноцінними біржами з інституційною інфраструктурою.

Експерти ринку відзначають зростаючий інтерес до цифрових активів у Казахстані, але при цьому констатують: лише 5-10% обороту відбувається в легальному полі. Відповідно, основне завдання зараз полягає в тому, щоб вивести з тіні левову частку транзакцій з цифровими активами. Проте учасники ринку підкреслюють необхідність гнучкого підходу: не можна переслідувати всіх, хто намагається будувати бізнес навколо криптоіндустрії – потрібно направити їх у легальне поле та забезпечити високий контроль.

$16,7 млн конфіскованих коштів: чиї це гроші?

Повідомлення про $16,7 млн конфіскованих активів викликають питання: це реально кримінальні кошти чи могли постраждати звичайні користувачі? Чи продуманий механізм повернення коштів добросовісним клієнтам?

Представники індустрії зазначають, що точні відомості про статус кожного випадку – це прерогатива правоохоронних органів. Ймовірно, більша частина – кошти, пов’язані з незаконною діяльністю: відмивання, шахрайство, переведення доходів із тіньових схем.

Чи могли постраждати звичайні користувачі? Це можливо, особливо якщо людина не розуміла ризики і здійснювала транзакції через непідтверджені майданчики.

Експерти, які взаємодіють з правоохоронними органами, вважають, що реальний кримінальний оборот у Казахстані значно більший, і конфісковані кошти – лише мала його частина. Щомісяця з’являються повідомлення про фінансові піраміди та сотні потерпілих.

Серед конфіскованих активів дійсно могли бути кошти простих і добросовісних громадян. Більше того, було достатньо багато кримінальних справ, де звичайні користувачі навіть не знали, що вони здійснюють незаконні операції. На жаль, потрібен час, щоб це все виправити.

Що стосується механізму повернення, то в ідеалі регулятор повинен передбачити процедуру перевірки та повернення коштів тим, хто може довести легальність походження коштів та відсутність зв’язку із забороненими схемами. На практиці це непросто, але експерти сподіваються, що такі механізми розроблені.

$43 млн: реальність чи роздуті цифри?

У пресі повідомлялося про «виявлення 81 організації з оборотом $43 млн». Чи реалістичні такі конфіскації, чи влада перебільшує масштаб «сірого» ринку?

У таких повідомленнях нерідко використовується оціночний підхід: береться аналіз блокчейн-транзакцій, підозрілих адрес, агреговані дані P2P-платформ та обмінників. Таким чином, цифри можуть відображати сукупні обороти підозрілих компаній, а не їхні чисті прибутки.

Експерти також зазначають, що подібна інформація часто вирвана з контексту, коли йдеться про так звані обнальні групи. Дійсно, цифри великі – але така реальність на сьогоднішній день: якась частина економіки країни знаходиться в серйозній тіні.

Ціна легальності

Якщо говорити про місцеву ліцензію AFSA – скільки це коштує? Який порядок витрат на отримання та підтримку цієї ліцензії?

Ліцензія AFSA – це, по суті, вхідний квиток у легальне поле. Сам реєстраційний збір відносно невисокий – порядку кількох сотень доларів. Однак основна частина витрат припадає на створення інфраструктури: KYC/AML-політики, внутрішній контроль, інформаційна безпека, юридичний супровід та аудит. У сумі це вже десятки тисяч доларів. Крім того, легальні учасники щорічно сплачують наглядові збори (близько $25 000 на рік).

Термін отримання ліцензії зазвичай становить від шести до дев’яти місяців, хоча на практиці може займати і більше часу.

Значними витратами також є задіяні людські ресурси, технічна розробка та прямі контракти з міжнародними постачальниками KYC, KYT, Travel Rule, архітектури IT-процесів. Це можуть бути й мільйони доларів. Фактично, витрати на казахському ринку знаходяться на рівні європейської регуляції і, на жаль, дорожчі найближчих сусідів.

Великі оператори, які знаходяться в стадії проходження реєстрації понад рік, відзначають, що виходить створити хороший продукт, який вже налаштований та адаптований під реалії місцевого ринку.

Біометрія з 2026 року: кінець приватності?

Казахстан вводить біометричну ідентифікацію для всіх касових операцій з 2026 року. Як це вплине на бізнес? Чи не побоюються оператори відтоку користувачів, які цінують приватність?

За наявними даними, дійсно є плани введення біометричної ідентифікації в деяких сферах фінансових операцій, включаючи касові операції. Проте в цьому можуть бути й плюси. Наприклад, біометрична ідентифікація може посилити довіру до платформ, полегшити KYC/AML та спростити захист від фроду.

На сьогоднішній день подібні заходи вже існують – операції понад 2 млн тенге ($4000) підпадають під перевірки. І регулятор поступово знижує цей поріг.

Ризики є. Адже заради того, щоб зафіксувати невелику частину нелегальних операцій, влада зачіпає звичайних користувачів та ускладнює user experience.

Великі ліцензовані платформи вже зараз проводять кожного користувача через біометричну ідентифікацію, перш ніж допустити до торгівлі.

Експерти зазначають: держава завжди каже, що вона партнер бізнесу, але партнерство передбачає, що сторони обопільно щось дають одна одній. Поки ж держава часто нічого не пропонує, крім заходів обмеження або примусу.

Не обходиться й без абсурду. Наприклад, від криптобірж вимагають обов’язкового репортингу щодо порогових операцій розміром 5 млн тенге ($9000) до Агентства з фінансового моніторингу. Причому, формулювання цієї норми можна інтерпретувати так, що операторів можуть зобов’язати репортувати про прості перекази користувача між основним і торговим балансом. Природно, це марна інформація та зайві технічні навантаження на системи.

KZTE: союзник чи конкурент?

Казахстан готує запуск національного стейблкоїна KZTE. Це союзник чи конкурент для блокчейн-спільноти? Чи будуть оператори зобов’язані лістити KZTE?

Багато учасників ринку вважають, що запуск національного стейблкоїна – цікава та стратегічно важлива ініціатива. Така монета може збільшити загальну довіру до цифрової економіки, знизити тертя між фіатом та криптоінструментами, стимулювати інфраструктурну інтеграцію. За правильної реалізації він працюватиме як міст, а не як заміна.

Головне – щоб регулятор обрав підхід балансу, а не домінування.

Казахстан – одна з перших країн, де активно займаються запуском CBDC. Експерти вважають, що в перший час це дасть певний буст на шляху розвитку рішень “фіат-крипта” та криптоплатежів для бізнесу. Великі платформи планують лістинг KZTE та нададуть користувачам доступ до нього. Деякі оператори також замислюються про власний стейблкоїн у найближчому майбутньому, враховуючи досвід європейських команд та інвестиційну привабливість Казахстану.

Банки проти криптобірж: хто контролює гроші?

Вимога щодо інтеграції з місцевими банками викликає питання – хто насправді контролює кошти? Чи були випадки, коли банки блокували легітимні транзакції клієнтів криптобірж?

Вимога щодо фіатних переказів через банки – логічний крок регуляторів, покликаний забезпечити контроль, прозорість та відповідність стандартам AML/CTF. Але, безумовно, це накладає значні операційні обмеження та створює “вузькі місця”.

Можна виділити три ключові проблеми:

• Банки поки не готові працювати з криптобіржами та не мають достатньо інструментів
• Комплаєнс банків не знайомий з тим, які на стороні біржі проводяться перевірки та якої вони глибини
• Виникають складнощі з банками-кореспондентами, серед яких також відчувається настороженість до індустрії

На сьогоднішній день у Казахстані недостатньо розвинені фіатні шлюзи через обмеження роботи з платіжними організаціями. Міжнародні платіжні системи Visa/Mastercard дуже обережно підходять та вимагають від банків певних стандартів і отримання додаткових ліцензій для обслуговування криптобірж у частині еквайрингу.

Легальні оператори вкрай незадоволені поточними фіатними рішеннями на ринку. Плюс, Національний Банк ввів обов’язкове підтвердження походження коштів для фіатних платежів від $1000.

Однак деякі великі гравці пропонують рішення: побудувати єдиний канал, в якому і банк, і біржа, і регулятор може мати доступ до необхідної йому інформації на будь-якому етапі проведення платежу. Окремі оператори (наприклад, WhiteBIT Kazakhstan) виходять до банків з пропозиціями в частині посилення їхньої комплаєнс-служби, оскільки володіють досвідом, інфраструктурою та готовністю поділитися технологіями. При всьому цьому деякі готові робити це абсолютно безкоштовно.

Чи буде наступна хвиля зачисток?

Криптоактивність у Казахстані продовжує зростати. Чи відчувають легальні оператори тиск з боку регуляторів, незважаючи на наявність ліцензій?

Експерти схиляються до думки, що масове закриття криптовалютних обмінних центрів – це початок систематичного посилення нагляду. У багатьох юрисдикціях, включаючи Казахстан, така первинна “зачистка” – це сигнал ринку: “Дивіться, що буде з тими, хто поза правилами”. Після цього починаються більш адресні перевірки, контроль транзакцій, вибіркові аудити, моніторинг поведінки платформ.

Учасники ринку зазначають, що у Казахстані багато процесів проходять подібним чином: як тільки “температура по лікарні” починає підніматися, державні органи демонструють свою здатність та силу.

Легальний ринок готовий до діалогу, відкритий до співпраці з регуляторами, готовий ділитися технологіями. Питання в тому, наскільки готова держава до справжнього партнерства з індустрією. Чи не залишиться посилення контролю єдиним рецептом управління?

Нагадаємо, раніше ми також отримали коментар щодо ситуації із закриттям криптовалютних платформ у Казахстані від голови Національної асоціації блокчейну Даурена Карашева.