Володимир Носов (WhiteBIT): як Україна може стати криптохабом

Володимир Носов, співзасновник біржі WhiteBIT та впливовий голос в українській криптоспільноті, виклав своє бачення у персональній колонці для Kyiv Post. На його думку, в України є всі складові, щоб змагатися з такими криптодружніми юрисдикціями як Швейцарія чи Естонія.

Але вікно можливостей не буде відкритим вічно.

Оптимізм Носова не безпідставний. Країни, які правильно вибудували криптовалютне регулювання, отримали значні вигоди. Швейцарська "Крипто-долина" в Цузі залучила понад $1 млрд венчурного капіталу. Литва видала понад 400 криптоліцензій, перетворивши Вільнюс на фінтех-хаб. Програма електронної резиденції Естонії в поєднанні з чіткими криптоправилами зробила її магнітом для цифрових кочівників та блокчейн-стартапів.

У чому переваги України? Великий пул розробників, які розуміються на криптовалютах, існуюча інфраструктура та – що критично важливо – українські компанії, які вже працюють за європейським регулюванням MiCA. Носов стверджує, що ці вітчизняні гравці мають отримати пріоритетне ставлення, щоб повернути свої операції (та податкові надходження) додому.

Носов пропонує дворічний пільговий період з 5% податком на дохід від віртуальних активів як для компаній, так і для фізосіб.

Його логіка проста. Встановіть податки занадто високими – і бізнес залишиться на Мальті чи в Португалії. Встановіть правильно – і ви створите конкурентну перевагу, яка залучить капітал. Це той самий сценарій, який використала Португалія, коли пропонувала звільнення від криптоподатків до 2023 року – країна стала центром криптоконференцій і трейдерів, що переїжджають.

Ризик, який відзначає Носов: в України поки немає інституційної зрілості країн ЄС. Сліпе копіювання MiCA без адаптації до місцевих реалій може дати зворотний ефект. Країна все ще стикається з викликами в банківській інфраструктурі, системах протидії відмиванню грошей та корупції – проблемами, які неможливо вирішити одним законом.

Повна заборона будь-яких компаній зі зв'язками з росією – один з найбезкомпромісніших пунктів у баченні Носова. Жодних винятків, незалежно від того, наскільки привабливими можуть здаватися їхні інвестиції.

Це створює напругу. З одного боку, Україна хоче бути відкритою для глобального капіталу. З іншого – цілком обґрунтовані побоювання безпеки. У росії задокументована історія використання фінансових каналів для гібридної війни.

Таким чином, завдання – забезпечити такі заборони без створення лазівок чи хибних спрацювань, які зашкодять законному бізнесу.

Найскладніше питання – який держорган має наглядати за крипторинком? Володимир Носов відзначає, що такий орган має бути "гнучким" і "технологічно підкованим" – що виключає більшість існуючих українських бюрократичних структур.

Питання регулятора важливіше податкових ставок. Ворожий або некомпетентний регулятор може задушити ринок навіть при ідеальних законах. Запитайте будь-кого, хто мав справу з підходом SEC "регулювання через примус" у США.

Одна з революційних ідей у тексті Носова: дозволити стейблкоїни як статутний капітал українських компаній. Це дозволило б бізнесу залучати капітал у USDT або USDC замість виключно гривні – корисно в країні з побоюваннями волатильності національної валюти.

Це радикальна концепція, яку навіть більшість криптодружніх юрисдикцій не реалізували повністю. Але вона могла б дати українським стартапам реальну перевагу в залученні міжнародних інвесторів, які віддають перевагу доларовим активам.

Носов згадує, що його галузева група подала пропозиції через Diia.City.United – спеціальний правовий режим України для технологічних компаній. Це важливо, бо Diia.City вже пропонує пільгове оподаткування (5% податок на дохід для резидентів).

Якщо криптовалютне регулювання об'єднають з рамками Diia.City, це може прискорити впровадження. Але є ризик створення дворівневої системи: один набір правил для техкомпаній, інший для всіх інших.

Законопроєкту все ще потрібне друге читання та безліч поправок. Ключові питання:

Формулювання Носова "Україна як криптостолиця Європи" – це прагнення, але поки, на жаль, не опис реальності. Країна відстає. Її банківська система менш розвинена, ніж в Естонії. Її інституційна довіра нижча, ніж у Швейцарії. Її правова ясність відстає від Португалії.

Але в України є одна перевага, якої не було у цих країн: терміновість. Післявоєнне відновлення потребуватиме масового притоку капіталу. Добре продуманий криптовалютний ринок міг би спрямувати мільярди інвестицій, які інакше підуть в інше місце.

Колонка Носова – це суміш політичних пропозицій та лобістських зусиль. Очевидно, він представляє індустрію, яка виграє від сприятливого регулювання. Однак, від цього його аргументи не стають менш правильними.

Прийняття криптозаконопроєкту – це ще не справжня перевірка. Перевіркою буде створення фінальної його версії: чи будуть це реальні конкурентні переваги, чи все закінчиться простим імпортом проблем з інших юрисдикцій.

Якщо законодавці зроблять все правильно – розумні податки, сильні заходи безпеки, адаптовані принципи MiCA – Україна справді може підняти свою вагу в криптоіндустрії. Зроблять неправильно – і фірмовий регуляторний безлад знову відлякає бізнес.

Друге читання законопроєкту №10225-д покаже, який шлях обере Україна.