Україна увійшла до світової десятки за криптоактивністю населення

Україна посіла місце в першій десятці глобального рейтингу криптоактивності населення: за рік жителі витратили на біткоїни $882 млн, а регулятори розробляють нормативну базу для боротьби з тіньовими потоками в Web3.

У глобальному індексі криптоприйняття Chainalysis за 2025 рік Україна посідає позиції серед світових лідерів: враховано обсяги роздрібних операцій, залученість у DeFi та інституційні інвестиції. Як зазначає ЄБРР, за 12 місяців українці придбали BTC на суму $882 млн.

Всього ж в країну надійшло $106 млрд криптовалютних активів, що дозволило їй увійти до переліку найбільших світових центрів цифрових транзакцій. Україна опинилася в одному ряду з провідними ринками за масштабом операцій.
Більшість покупок біткоїна склали інституційні угоди від $1 млн до $10 млн і професійні транзакції в межах $10 тис.–$1 млн. Ці рухи відстежувалися ЄБРР через дані блокчейн-моніторингу та криптобірж.

За дослідженням Ipsos і WhiteBIT (квітень-травень 2025), криптовалюти увійшли до п'ятірки інструментів, яким довіряють українці, поряд з депозитами, нерухомістю та банківськими рахунками. Кожен четвертий фінансово активний житель країни вже має криптоактиви, а ще 23% мають намір інвестувати найближчим часом.  

У дослідженні взяли участь 2000 жителів найбільших міст і областей України. Серед ключових аргументів на користь криптовалюти називалися захист від знецінення грошей і можливість диверсифікувати інвестиції.

Національний банк України продовжує дотримуватися позиції: криптовалюти не мають статусу законного платіжного засобу і не можуть розглядатися як резерв. Центробанк неодноразово випускав попередження про ризики і нестабільність цифрових активів.

Зростання криптовалютної активності викликало занепокоєння регуляторів. Аналітики RUSI вказують, що слабкий нагляд вже коштував Україні щонайменше $10 млрд втрат і недоотриманих податків через OTC-угоди, мережі дропів і нелегальні схеми. Нерегульоване поле дозволило використовувати Telegram і OTC-канали для відмивання коштів; щомісячні витоки через «дропів» оцінюються приблизно в $24 млн.

Україна успішно рухається до регулювання криптовалютного сектора. Законопроєкт №10225-d, який пройшов перше читання, передбачає податок у 23% на доходи від криптооперацій і пільгову ставку 5% протягом першого року дії.

Документ закріплює нагляд за ринком за Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку і орієнтується на стандарти ЄС, закріплені в MiCA. Конкретні терміни другого читання і остаточного голосування в парламенті поки не названі.