Сі Цзіньпін оголосив про створення WAICO у Шанхаї

Президент КНР Сі Цзіньпін виступив 17 липня 2026 року на Всесвітній конференції зі штучного інтелекту у Шанхаї і офіційно оголосив про створення Всесвітньої організації співробітництва у сфері штучного інтелекту (WAICO). Штаб‑квартира організації розміщуватиметься в Шанхаї. Паралельно Пекін презентував низку міжнародних ініціатив для країн Глобального Півдня.

У виступі Сі окреслив, що ШІ входить у «безпрецедентний період активного розвитку», який створює як можливості, так і ризики, і закликав до спільного формування правил управління технологією. Він назвав чотири принципи підходу Китаю до регулювання ШІ: відкритість і міжнародна співпраця; контроль ризиків з утриманням людини в центрі ухвалення рішень; повага до культурного різноманіття; посилення ролі ООН у формуванні правил. У промові прозвучали такі формулювання щодо безпеки та контролю над технологією: «Ми повинні спільно виступати проти надмірного розширення поняття національної безпеки у сфері штучного інтелекту та проти того, щоб одна країна ставила власну безпеку вище за безпеку інших» і «Необхідно створити систему законів, технологічного моніторингу, раннього попередження та реагування на ризики, щоб штучний інтелект завжди залишався під контролем людини».

Оголошені ініціативи включають програму з 5000 освітніх заходів і семінарів з ШІ для країн, що розвиваються; створення міжнародних центрів співпраці у партнерстві з ASEAN, Лігою арабських держав, Африканським союзом, CELAC, ШОС і BRICS; а також впровадження системи метеорологічного прогнозування MAZU у 30 державах. Сі назвав появу WAICO відповіддю на запит країн Глобального Півдня.

Виступ відбувся на тлі посиленої конкуренції між Китаєм і США за лідерство в технологіях. У повідомленнях про плани йдеться про масштабні інвестиції в інфраструктуру, зокрема з наміром спрямувати близько 2 трлн юанів на мережу дата‑центрів у найближчі п’ять років. На внутрішньому ринку після промови індекс технологічних компаній Star 50 знизився: інвестори не отримали нових прямих стимулів для зростання.

Реакція технологічної спільноти була різною. Деякі дослідники й розробники відзначили позитивно акцент на відкритому коді та розширенні доступу до технологій для країн, що розвиваються. Інші вважали заяви елементом зовнішньої політики Китаю; за оцінкою аналітика Кайла Чана, виступ слід розглядати в контексті міжнародного впливу і конкуренції за стандарти й інфраструктуру. Один з коментаторів охарактеризував промову як маніфест, поставивши запитання про співіснування людей і «машин, що мислять».

У промові також наголошувалося на потребі правової та технологічної системи моніторингу і реагування на ризики. У заяві йшлося про багатомільярдне фінансування комерційних моделей, появу нових мовних і відеогенеруючих моделей та посилення заходів щодо контролю виїзду провідних дослідників за кордон.