Як боротьба за рідкісноземельні метали обвалила фінансові ринки
Жовтневий розпродаж на крипторинку міг бути пов'язаний із торговельним конфліктом США та Китаю навколо рідкісноземельних металів. Як посилення експортного контролю Пекіна та тарифні загрози Вашингтона вплинули на стиснення ліквідності, спровокувавши «флеш-креш»?
Сировинний шок та його вихід на ринок цифрових активів
Крипторинки ніколи не обвалюються на порожньому місці. Цим подіям, як правило, передують потрясіння на кшталт падінь криптобірж (як це було з FTX), принципових регуляторних змін чи економічних катаклізмів.
В жовтні 2025 року сталося саме так: поштовх надійшов не з боку бірж, а з урядових кабінетів. Пекін розширив експортний контроль на рідкісноземельні метали (РЗМ) та пов'язані з цією сировиною технології, а Вашингтон відповів найгучнішим інструментом зовнішньоекономічної політики – загрозою «тризначних» тарифів на широкий спектр китайського імпорту.
Ескалація була миттєво зчитана ринками як недвозначний сигнал: дуже скоро компоненти стануть дорожчими, ланцюжки поставок буде порушено, а перспективи американських технологічних гігантів можуть стати невтішними.
Спочатку було зафіксовано зниження котирувань технологічного сектору. За лічені години фондовий ринок біг-теху США втратив $1,65 трлн. Втім, акції компаній з рідкісноземельних металів стали бенефіціарами у цій ситуації.
Ключ до впливу – не стільки видобуток РЗМ, скільки переробка: стадія відокремлення та очищення елементів, на якій формується основна ринкова домінанта. Китай контролює близько дев'яти десятих світових потужностей з очищення рідкоземів та домінує у виробництві магнітів.
10 жовтня акції технологічних гігантів обвалилися. Джерело: TradingView
Каналом подальшої трансмісії шоку виступили криптовалютні деривативи. За 10–11 жовтня 2025 року примусові ліквідації, за оцінкою Coinglass, перевищили $19,13 млрд, при цьому було ліквідовано близько 1,62 млн позицій.
Так сухе формулювання про «ліцензії та квоти» щодо РЗМ менш ніж за добу трансформувалося у глобальний «крашсейл».
Політична основа конфлікту посилила ефект. Річ у тім, що лідери Китаю традиційно йдуть в інформаційну тінь після літніх відпусток. Така ситуація вже отримала назву «ефекту Бейдайхе». Але цього разу Бейдайхе збігся зі спекуляціями про можливе ослаблення впливу Сі Цзіньпіна або проблеми з його здоров'ям (у китайській пресі обговорювалися плітки про те, що він переніс інсульт). Тим більше, що Прем'єр-міністр Лі Цян, який вважається другою особою в Китаї, взяв на себе більш активну роль у зовнішній політиці, зокрема, здійснивши візит до Пхеньяна – найбільш високопоставлене відвідування Китаєм цієї країни з 2019 року.
На початку жовтня ринки вже закладали 8-відсоткову ймовірність дострокової відставки Сі до початку 2026 року. Підтверджень не було, але ринок, як відомо, торгує ймовірностями. На цьому тлі будь-які жорсткі заяви з Пекіна інтерпретувалися як сигнал затяжної конфронтації, що поширювало негативний вплив на глобальні фінансові ринки.
Що таке РЗМ і чому Китай тримає за горло бігтех
Рідкісноземельні метали (РЗМ) – це група з сімнадцяти елементів періодичної таблиці, які не світяться у вітринах магазинів, але без них сучасне життя було б неможливим. Їхня сила – у магнітах, сплавах та оптиці.
Рідкоземи використовуються:
- В електромобілях та відновлюваній енергетиці. Постійні магніти на основі неодиму, празеодиму, диспрозію працюють у тягових моторах EV та генераторах вітряків. Від доступності РЗМ безпосередньо залежать собівартість «зеленої» енергетики та темпи електрифікації.
- У споживчій електроніці. Динаміки, камери, вібромотори, жорсткі диски, екрани – десятки деталей у кожному смартфоні та ноутбуці спираються на рідкоземи (зокрема, ітрій, європій, тербій для люмінофорів та лазерів).
- В оборонному секторі та космічних дослідженнях. Лазерні цілевказівники, радари, системи наведення, сплави для високоміцних деталей неможливі без РЗМ. Тому стратегічні сектори чутливі до цін та наявності РЗМ навіть сильніше, ніж цивільні.
- На ринку майнінгу та розробки ШІ-інфраструктури. Самі кристали графічних процесорів (GPU) та спеціалізовані чипи (ASIC) майже не містять РЗМ, але виробництво та експлуатація критично залежать від них у напівпровідниковому обладнанні, вентиляторах та електродвигунах дата-центрів та майнінгових ферм. Подорожчання РЗМ кратно підвищує капітальні витрати (CAPEX) та операційні витрати (OPEX) ШІ-кампаній.
Саме на цьому «вузькому місці» й з'явилося нове регулювання: експортні ліцензії, розширені списки контролю та потенційні перевірки обладнання та технологій.
Це економічна зброя сучасного типу: не забороняти постачання танкерної нафти, а перекривати чисті оксиди та порошки, без яких зупиняються лінії високоточного обладнання та чіпів. Будь-який натяк на посилення правил використання РЗМ – і світові виробники миттєво переписують свої бюджети, намагаючись знизити можливі економічні втрати.
Звідси формується канал трансмісії до криптовалютного сегменту: широкий технологічний сектор знижує котирування, зміцнення долара скорочує доступну доларову ліквідність, а ринок криптоактивів з високою часткою позикового фінансування реагує найбільш глибокою корекцією.
Три можливі сценарії подальшого розвитку подій
Перший сценарій розглядає тривалу торгову війну між Пекіном та Вашингтоном. Він передбачає збереження та розширення китайського експортного контролю на оксиди/метали та продукцію з високим вмістом магнітів при поетапному введенні високих тарифів США.
У результаті світ отримає стійке зростання витрат в електроніці та електромобілях, подовження виробничих циклів та підвищену невизначеність у плануванні бюджетів технологічних компаній. Фінансова сторона цього сценарію проявляється через зміцнення долара та подорожчання доларового фондування, зниження капіталізації компаній та розширення спредів ризику. Для крипторинку це означає підвищену частоту цінових шоків, високі очікування волатильності та зміщення ф'ючерсного базису до нейтральних/негативних значень на новинних імпульсах.
Другий сценарій розглядає технічну розв'язку через введення ліцензій. Тобто КНР вводить передбачувані правила ліцензування та квотування, формує пріоритетні «зелені коридори» для критичних позицій. США в цьому випадку тимчасово утримуються від розширення торговельних тарифів. При цьому невизначеність знижується, планування виробництва нормалізується, хоча ціновий рівень все одно залишається вищим за доконфліктний.
Для публічних ринків це дає помірну переоцінку у бік відновлення, а для криптовалютного передбачає скорочення амплітуди коливань, відновлення глибини книги замовлень та звичних ставок фінансування. При цьому зберігається чутливість до точкових інцидентів (затримки партій, перегляд списків контролю).
Третій сценарій передбачає, що можлива «точкова відповідь» з боку Китаю. Контроль поширюється лише на готові магніти та технологічне обладнання для розділення/очищення РЗМ. У цьому випадку захід зачіпає лише нижню частину ланцюжка, де заміна компонентів та перепроектування вимагають від кількох місяців до кількох років, що призведе до стрибка цін та зривів поставок.
У реальному секторі це означає перенесення запусків, зростання страхових запасів та стиснення маржі технологічних виробників. Для традиційних фінансових ринків очікується тренд на вихід із ризикових активів у бік золота. Для криптовалют – різке зниження ліквідності, розширення міжбіржових спредів та ризик короткочасних депегів окремих інструментів при стресових навантаженнях.
Чому США не можуть «вимкнути» тарифні ризики
Тарифи одночасно підвищують ціну імпорту та сигналізують про подальшу ескалацію, але не усувають вузьке місце – переробку РЗМ, нарощування якої займає від 5 до 10 років. Для США диверсифікація джерел – питання нацбезпеки. Однак навіть після посилення уваги до Китаю з боку американської розвідспільноти, уряд США недостатньо критично оцінював своє становище на глобальному ринку.
Критики вказують на те, що адміністрація Трампа не вживає необхідних заходів для ліквідації китайської монополії на рідкісноземельні метали. Зокрема, термін дії Закону про зростання та можливості в Африці (AGOA), який є ключовою торговою угодою щодо РЗМ для Африки, закінчився у вересні 2025 року і досі не подовжен, що викликає подив.
Експерти вважають, що зв'язок AGOA з інвестиціями у видобуток корисних копалин міг би забезпечити приплив капіталу та стратегічні поставки мінералів для США. Однак, замість того, щоб автоматично пролонгувати дію договору та інвестувати у видобуток рідкоземів, адміністрація Трампа розглядає питання про підвищення торговельних тарифів з країнами африканського континенту та захист прав “білих фермерів”. Президент наполягає, що доки ці питання не будуть вирішені, продовження AGOA не буде.
«Білі плями» спостерігаються також у Гренландії. Дональд Трамп неодноразово висловлював зацікавленість у ресурсах острова з погляду національної безпеки й активно лобіював проти продажу місцевих мінералів китайським компаніям. Однак для реалізації нових арктичних проєктів Вашингтон не забезпечив достатньої зв'язки торгового режиму з інвестиціями у видобуток та переробку. Отже, одних лише тарифних заходів недостатньо – необхідні прискорені, комплексні програми диверсифікації поставок та створення переробних потужностей.
Висновок із цієї ситуації неприємний: рідкоземи перетворилися з цінного сировинного ресурсу на фінансовий тригер. Доки Китай тримає в кишені ключ до переробки, будь-яка нова хвиля «війни тарифів» швидко перетворюватиметься на волатильність на крипторинку, тому що проти біткоїна виступають магніти, чипи та лазерні приціли. І якщо ви хочете розуміти поведінку цифрових активів, доведеться дивитися не лише на біржові графіки, а й на експортні ліцензії щодо елементів, назви яких більшість читачів вимовить із третьої спроби.
Доки нові потужності з видобутку та переробки РЗМ не введені, короткострокову динаміку ринку частіше визначатимуть конкретні рішення регуляторів та офіційні заяви представників урядових кіл.
Рекомендуємо