Помилки Трампа в протистоянні з Іраном

Аналітики вказують, що адміністрація Трампа припустилася кількох стратегічних помилок у протистоянні з Іраном: хибного розуміння позиції Тегерана, погіршення відносин із союзниками та розмитих цілей.

За їхніми словами, на початку кампанії США мали військову перевагу, але завдання змінювалися кілька разів. У переліку цілей називали знищення ядерної програми, недопущення створення ядерної зброї, зміну політичного режиму, обмеження балістичних програм і послаблення військово-морського потенціалу Ірану.

Аналітики зазначають, що нестабільність цілей ускладнювала оцінку успіху операцій і переговорів.

Іранське керівництво сприймало погрози як політичний тиск, а не як реальну зміну стратегії, і тому оголошена риторика не змусила Тегеран відмовитися від окремих інтересів.

Перед початком операцій Вашингтон не провів широких консультацій із партнерами. Відсутність однозначної підтримки союзників стала несподіванкою для адміністрації. Ізраїль висловило часткове незадоволення, вказуючи, що нинішні домовленості можуть дозволити Ірану зберегти деякі регіональні позиції.

Наприкінці травня 2026 року обміни ударами між сторонами спричинили ринкову волатильність: біткоїн в моменті опустився до $72 728, фондові та крипторинкові індекси пройшли корекцію.

10 червня після підписання Secure America Act президент Трамп заявив про готовність завдати нових ударів по Ірану і критикував Тегеран за затягування переговорів. 15 червня він оголосив про досягнення домовленостей і відкриття Ормузької протоки для судноплавства; після цього курс біткоїна відновився вище $65 000 і згодом перевищив $66 000.

17 червня президенти США і Ірану підписали меморандум про взаєморозуміння, який передбачає продовження режиму припинення вогню на 60 днів з можливістю пролонгації. Перший раунд переговорів у швейцарському Бюргенштоку, запланований на 19 червня, було перенесено через «логістичні питання».

Офіційний акаунт Білого дому опублікував твіт «Iran is FINISHED». Президент Трамп написав, що Іран перебував у складній ситуації і «не отримає жодних грошей, навіть десяти центів». Віцепрезидент Джей Ді Венс повідомив, що «угода вже приносить результати та залишається чинною».

У ході публічних і закритих дискусій згадували можливі поступки в обмін на стабілізацію: часткове збереження балістичної програми Ірану, продовження цивільної ядерної програми, розблокування заморожених активів і пом’якшення санкцій. Дипломати та колишні посадовці висловлювали різні оцінки таких умов.

Раніше американська влада конфіскувала в Ірану $1 млрд у криптоактивах.

Аналітики вказують, що військові операції і короткострокові угоди не вирішують формат контролю над ядерними і балістичними програмами Ірану і не відновлюють автоматично підтримку союзників.