Артур Хейс: майбутнє деривативів за безстроковими контрактами

У об’ємному аналітичному матеріалі співзасновник BitMEX і керівник інвестицій Maelstrom пише, що криптовалютні «перпси» вже стали де-факто головним плечовим інструментом роздрібних гравців і незабаром дістануться до ринку акцій та інструментів процентних ставок. За оцінкою Хейса, до кінця 2026 року основні орієнтири ціни на американські техакції та індекси S&P 500 і Nasdaq 100 будуть визначатися криптовалютними безстроковими контрактами на криптобіржах, а не ф’ючерсами CME.

Артур детально описує еволюцію перпетуалів, починаючи з азіатських бірж і перших криптодеривативних майданчиків, де тестувалися системи соціалізованих збитків і екстремальних плечей. Він віддає належне китайським платформам – 796, OKCoin, Huobi – які першими впровадили авто-ліквідацію і страхові резерви, а BitMEX пізніше перетворив цю структуру в маржинальну модель з плечем 100х і єдиним безстроковим контрактом, що забезпечило вибухове зростання ліквідності до 2018 року.

Хейс стверджує, що для роздрібного трейдера перпетуали вирішують відразу дві ключові проблеми – «leverage і ліквідність». Криптобіржі використовують не жорсткий кліринг, а схеми розподілених збитків і страхові пули, що дає можливість видавати набагато більш агресивне плече, ніж традиційні ф’ючерсні ринки. А єдиний безстроковий контракт концентрує ліквідність, не дроблячи обсяг на ланцюжок експірацій. Він протиставляє це CFD-майданчикам, підкреслюючи, що біржові перпси дають роздрібній торгівлі чесний стакан і пряму delta-one експозицію без складної опційної механіки і розмитих зон розстановки плеча.

Крім того, Артур пояснює, чому традиційний ринок не витягує високе плече: клірингові центри зобов’язані тримати великий капітал і можуть переслідувати банкрута, стягуючи інші активи. У криптосегменті повернути кошти понад закладену маржу неможливо, адже користувачі зберігають кошти на власних гаманцях. Тому страхові фонди і соціалізація ризиків там «неминучі», але завдяки їм можна давати набагато більш агресивне плече по високоволатильних активах.

Інвестор також пригадав, як біржа BitMEX намагалася запустити свої перпи та маржинальні механізми в США. У 2018 році, за його словами, вони спілкувалися з CFTC про ліцензування біржі та клірингу, але отримали негативний сигнал – регулятор не виявив жодного інтересу. Артур пояснює це бажанням наглядових органів захищати звичні ринки. Потім він порівнює цю відмову з долею компанії Сема Банкмана-Фріда, який просував FTX в США через масштабну політичну кампанію лобіювання – а пізніше біржа зазнала краху в 2022-му.

Звідси Хейс переходить до політики. Його теза: після краху FTX демократичні регулятори стали вкрай недружні до крипти, але прихід Трампа розвернув курс. Він пише, що сім’я Трампа після 2020 року випробувала на собі «дебанкінг», тому звернула увагу на біткоїн. Відповідно, нова адміністрація активно підтримує цифрові активи – і з політичних міркувань, і як виклик існуючій фінансовій системі.

Оскільки багато юрисдикцій копіюють регуляторні орієнтири США, стверджує Артур, більш м’яка позиція Білого дому дає їм політичний «дахи» для дозволу перпів і супутніх інструментів. Він зазначає, що сінгапурська SGX запустила безстрокові криптоф’ючери вже після зміни політики при Трампі, що відображає тенденцію: великі біржі йдуть слідами інновацій, вперше відпрацьованих у крипті. У найближчі роки, як він вважає, а саме до 2029-го, це навряд чи зміниться.

Економічну міць перпів Хейс ілюструє статками засновників платформ. За його словами, CZ зумів стати одним з найбагатших людей планети менш ніж за десять років, масштабуючи безстрокові ф’ючерси та торгівлю альткоїнами на Binance; Бенкман-Фрід злетів до мільярдера завдяки перп-ядру моделі FTX; а Джефф Ян з Hyperliquid, ймовірно, вже дуже близький до мільярдного статусу. У підсумку, за оцінкою Хейса, наступна когорта криптомільярдерів народиться на стику перп-трансформацій TradFi і токенізації акцій.

На думку Хейса, перпи на акції вже виходять у мейнстрім: денний оборот перевищує $100 млн, а при розширенні кола учасників обсяги можуть швидко дійти до мільярдних. Цілодобовий режим дозволяє використовувати такі контракти для хеджування подій, які відбуваються в неробочі дні для традиційних бірж, – від політичних новин до корпоративних звітів. Це, як він вважає, створює тиск на фондові майданчики і наближає момент переходу до 24/7-торгів.

Відсоткові ставки Артур позиціонує як «останній рубіж» для крипто-деривативів. Контракти рівня SOFR-ф’ючерсів показують масштаб сегмента, а DeFi вже пробує нові формати гри на прибутковості для роздрібної торгівлі. У висновку Хейс формулює майбутнє як дуель нативних криптоплатформ і старих бірж: без серйозної перебудови клірингу і продуктової лінійки традиційні майданчики ризикують втратити механізм ціноутворення – і тоді їм залишиться тільки «змінюватися або помирати».