Біткоїн-майнінг у Китаї: живий, незважаючи на заборони 

Пазл вибудовується просто: світ вступив у гонку обчислювальних потужностей для штучного інтелекту, а вся супутня інфраструктура (енергетика, дата-центри, системи охолодження, майданчики біля підстанцій) потрібна як для ШІ, так і для Біткоїна. 

Таким чином, Китай, який колись уже побудував під майнінг величезні дата-центри, тепер може використовувати цей ресурс у форматі «три в одному»: заробляти на крипті, обслуговувати потреби ШІ та допомагати союзникам обходити санкції.

Майнінг повертається у Китай 

Після жорсткої заборони 2021 року багато хто вирішив, що китайський майнінг залишився в минулому. Майнінгові ферми масово переїжджали до США, Канади, Казахстану та країн Близького Сходу. Але за кілька років дані аналітиків і дослідників показують іншу картину: майнінг у Китаї нагадує кота Шредінгера — де-юре його не існує, а де-факто він набирає силу. Країна знову повернулася до світового топ-3 за хешрейтом, хоча в офіційній статистиці цієї діяльності як і раніше немає.

У енергонадлишкових регіонах, таких як Сіньцзян або Внутрішня Монголія, досі є дешеве електроенергія та інфраструктура старих дата-центрів. Частину майданчиків офіційно перепрофільовують під хмарні сервіси й зберігання даних, а частина продовжує майнити Біткоїн під вивіскою цілком легального серверного хостингу.

Заборону дотримуються лише доти, доки вона не заважає заробляти.

Окрема частина цієї історії — китайська індустрія обладнання. Найбільша у світі майнінгова компанія Bitmain та інші виробники, як-от Canaan, витратили десятиліття на побудову глобального ринку ASIC-чипів для Біткоїна. Засновник Bitmain Джихан Ву перетворив майнінг із хобі для ентузіастів на важку промисловість із заводами, контрактними фермами та серійними лінійками пристроїв.

Сьогодні ця апаратна екосистема стоїть на перетині двох трендів. З одного боку, попит на майнінг зростає разом із ціною BTC. З іншого – ті самі майданчики, де ще вчора стояли майнінгові ферми, зараз перебудовують у кластери для штучного інтелекту. По суті, будь-яка велика ферма – це вже майже дата-центр. Є земля, підведені лінії електропостачання, системи охолодження й логістика. Залишається лише замінити частину «заліза» та переналаштувати мережу.

Найкраще цю трансформацію видно у США, де великі майнінгові компанії відкрито говорять про перехід до бізнес-моделі постачальника обчислювальних ресурсів для ШІ. Китай, спостерігаючи як його головний технологічний конкурент перетворює вчорашні майнінгові ферми на центри ШІ, навряд чи залишиться осторонь. Збереження власних майнінгових потужностей дає Пекіну можливість швидко розгорнути їх під задачі штучного інтелекту, коли політичний момент буде вдалим.

Біткоїн як геополітика: чим небезпечний китайський майнінг

За відновленням зростання китайського майнінгу стоїть кілька серйозних причин.

1. Прибутковість майнінгу 

Поки ціна Біткоїна залишається високою, а електроенергія в окремих регіонах коштує дуже дешево, повністю згортати такий бізнес немає сенсу. Навіть якщо частина доходів проходить через «тінь», ці гроші все одно підтримують зайнятість, забезпечують завантаження електростанцій і приносять податки через суміжні галузі.

2. Економічне суперництво зі Сполученими Штатами

Вашингтон і Пекін сперечаються не тільки про те, чиї моделі ШІ будуть розумнішими, а й про те, у кого буде більше «м’язів» для цих моделей. Насправді йдеться про мегавати, дата-центри та чипи. Американські компанії активно скуповують колишні майнінгові майданчики та перетворюють їх на дата-центри під навантаження ШІ. Для Китаю природно йти схожим шляхом, але в межах власної екосистеми.

Контроль над Bitmain, Canaan та іншими виробниками обладнання ставить Китай в особливе становище. З одного боку, країна утримує значну частку світового ринку хешрейту та постачання майнінгових пристроїв. З іншого – ці ж компетенції та виробничі ланцюжки можна використати для випуску обладнання під штучний інтелект. Це вже боротьба за «скелет» майбутньої цифрової економіки.

3. Санкції та розрахунки у криптовалюті

З 2022 року Росія поступово легалізує використання цифрових активів у зовнішній торгівлі. Паралельно країна нарощує потужності «тіньового» майнінгу, особливо в регіонах із дешевою електроенергією. Криптовалюти використовуються для обходу обмежень, оплати імпорту та виведення капіталу.

Подібну логіку можна побачити й в інших підсанкційних економіках, включно з Іраном. Щороку через криптогаманці, біржі та міксери проходять десятки мільярдів доларів, пов’язаних із такими країнами. І це лише видима частина айсберга, яку аналітики можуть відстежити за відкритими блокчейн-даними.

На цьому тлі Китай виглядає природним постачальником інфраструктури. Він виробляє обладнання, може розміщувати ферми на власній території, а може продавати їх партнерам і допомагати з обслуговуванням. Формально Пекін зберігає дистанцію від конкретних схем обходу санкцій. На практиці ж він зміцнює зв’язки з державами, яким дедалі менш комфортно в доларовій системі й які шукають альтернативні канали розрахунків.

Для Китаю важливо зберігати можливість у будь-який момент заявити, що «майнінг у країні заборонений», а влада бореться з порушниками. Час від часу відбуваються реальні кампанії проти майнерів, і частину ферм дійсно закривають. Але індустрію ніколи не «вимикають» повністю. Вона продовжує існувати в тіні й поступово перетворюється на елемент довгострокової стратегії.

Чим більше національні економіки залежать від ШІ та цифрових сервісів, тим ціннішим стає контроль над «фабриками обчислень» та енергією. Китай сьогодні не просто порушує власну заборону на майнінг. Він свідомо зберігає та нарощує актив, який одночасно приносить прибуток, посилює його позиції в технологічній гонці зі США та відкриває додаткові можливості для співпраці з підсанкційними партнерами, зокрема з Росією.