Комітет Європарламенту схвалив законопроєкт про цифровий євро

Комітет з економічних і монетарних питань Європарламенту схвалив законопроєкт про цифровий євро: за проголосували 43 депутати, 14 — проти, один утримався. Документ визначає цифровий євро як електронну форму грошей, яку випускатиме Європейський центральний банк (ЄЦБ), і встановлює правила його роботи та розповсюдження.

Законопроєкт передбачає дві форми використання цифрового євро. Онлайн-режим працюватиме через рахунки, офлайн-режим — через локальне сховище на пристрої користувача. Офлайн-режим прирівнюють до готівки: у разі втрати пристрою кошти, що зберігалися в локальному сховищі, не відновлюватимуться. Для перевірки транзакцій пропонують застосовувати технології на зразок доказів з нульовим розголошенням, що дозволяють підтверджувати операції без розкриття персональних даних платників.

Дистрибуцією цифрового євро зможуть займатися банки, платіжні провайдери, поштові відділення, емітенти електронних грошей і регульовані постачальники послуг із криптоактивів. Законопроєкт вимагає від більшості компаній приймати цифровий євро як засіб платежу; передбачені виключення для малих і мікропідприємств, які не підтримують інші цифрові способи оплати. Базові послуги для користувачів — відкриття рахунку, зберігання й управління коштами, доступ щонайменше до одного платіжного інструмента — мають бути безоплатними.

Щоб зменшити ризики для банківської системи, проєкт вводить обмеження на обсяг цифрового євро, який може зберігати одна особа. Конкретну суму визначатиме Європейська комісія на основі рекомендацій ЄЦБ, перегляд стелі передбачено не рідше ніж раз на два роки. Текст також приділяє увагу офлайн-ризикам, зокрема можливості подвійного витрачання коштів.

Перед запровадженням ЄЦБ має створити інфраструктуру для цифрового євро, провести пілотні тести в реальних умовах і уточнити правила відповідальності. Після отримання дозволів передбачено період розгортання щонайменше 24 місяці. За оцінками ЄЦБ, якщо закон ухвалять у 2026 році, пілоти й перші транзакції можуть стартувати з середини 2027 року, а потенційний перший випуск можливий у 2029 році.

У тексті документа зазначено очікувані переваги: зменшення залежності ЄС від зовнішніх платіжних інфраструктур і збереження ролі публічних грошей у цифровій економіці. У жовтні 2025 року ЄЦБ вказував, що майже дві третини карткових транзакцій у єврозоні обробляють компанії з-поза ЄС.

Паралельно європейські банки розвивають приватну альтернативу. Проєкт регульованого євро-стейблкоїна Qivalis нібито об’єднав 37 учасників, серед яких ABN AMRO, Rabobank, Nordea, Intesa Sanpaolo, BNP Paribas, ING та UniCredit; запуск планують у другій половині 2026 року за умови отримання дозволів. ЄЦБ попереджав, що стейблкоїни можуть впливати на обсяг банківського кредитування і ускладнювати контроль над відсотковими ставками. З 1 липня діє вимога ліцензії MiCA для криптокомпаній, які обслуговують клієнтів з ЄС; компанії без такої ліцензії мають припинити роботу з європейськими користувачами.

Після голосування в комітеті проєкт має пройти подальші етапи ухвалення в Європарламенті й у Раді ЄС. Після остаточного затвердження залишиться технічна і операційна робота ЄЦБ — побудова інфраструктури, тестування і запуск у робочому режимі.