Японія перекваліфікує крипту у фінансовий продукт

Реформа передбачає, що приблизно 105 криптовалют, які вже отримали внутрішнє схвалення на лістинг, потраплять під правила, аналогічні тим, що діють для біржових цінних паперів: розкриття відомостей про емітента і його технології, звітність про фактори волатильності і сувора заборона на торгівлю, засновану на непублічній інформації про лістинг або операційний стан проекту. Крім того, FSA обговорює перехід до єдиної ставки податку в 20% на приріст капіталу за такими активами, відходячи від нинішньої категорії «різного доходу», де ефективне навантаження часом перевищує 50%.

В рамках ініціативи заборони на інсайд поширюватимуться на всіх, хто отримує доступ до «важливих фактів»: непублічного графіка лістингу, планованого делістингу або ознак фінансових труднощів у емітента. Торгові майданчики та провайдери послуг зобов’язані будуть впровадити захист від угод на основі доступу до інформації та фіксувати будь-які значущі інформаційні потоки. За своєю логікою ці вимоги повторюють статті 166–167 FIEA, роблячи криптотокен режимно ближчими до акцій та похідних інструментів.

Другий опорний елемент реформи — податковий режим. Зараз прибуток від криптовалют у приватних осіб потрапляє в категорію звичайного доходу. Пропонований перехід до плоскої ставки в 20% для всіх 105 активів, схвалених FSA, фактично зрівняє їх з акціями. І регулятор, і галузеві гравці вважають, що це зніме податкові викривлення і поверне ліквідність активним внутрішнім трейдерам. Для реалізації буде потрібно рішення парламенту.

Крім того, регулятори вивчають, чи можна допустити обмежену участь банків: дозволити комерційним банкам враховувати криптоактиви на балансі та дозволити банківським холдингам управляти регульованими біржами. Для країни G7, де волатильні активи традиційно ізолювали від депозитних інститутів, це був би помітний поворот. Обговорення знаходиться на ранній стадії і стане частиною можливих поправок до FIEA/PSA.

Загальний контекст відіграє тут вагому роль. Японія однією з перших відреагувала на крах Mt. Gox жорстким ліцензуванням бірж і вимогами до зберігання активів, але залишала крипту в рамках PSA, де пріоритет — захист споживача і розрахункова інфраструктура, а не боротьба з інсайдерством. Переведення в статус «фінансових продуктів» фактично долучить цифрові активи до режиму, котрий насичений обов’язками щодо розкриття даних, постійним наглядом і повноцінним контролем інсайдерської торгівлі, а також стандартизованими документами для лістингу. На думку спостерігачів, вирівнювання податкових і антиманіпуляційних вимог з правилами для акцій зменшить фрагментацію між ринками.