Квантові ризики загрожують перерости в боротьбу за вплив в екосистемі Біткоїна

За оцінкою Картера, фонди та керуючі з істотною клієнтською експозицією до біткоїну можуть втратити терпіння, якщо вважатимуть, що тема квантового захисту просувається недостатньо швидко. У цьому випадку можливий сценарій «корпоративного втручання» в пріоритети розробки. Він підкреслив, що обсяг інституційного капіталу, пов’язаного з біткоїном, вже такий, що за відсутності прогресу інвестори можуть домагатися заміни діючих розробників на більш рішучі команди.

Ці слова прозвучали в умовах, коли ринок не дійшов консенсусу ні щодо терміновості, ні щодо технічної реалізації квантового захисту. Підписи в біткоїні базуються на еліптичних кривих, а досить просунуті квантові комп’ютери теоретично здатні поставити під загрозу поточну модель криптографічної безпеки. Проте багато експертів вважають, що до практичних атак ще роки. При цьому вони наполягають: план міграції до стійких алгоритмів повинен бути готовий заздалегідь — до появи машин, здатних представляти реальну криптографічну загрозу.

У тій же розмові Картер навів BlackRock як ілюстрацію того, як інституційні стимули здатні змінити баланс сил навколо технічної дорожньої карти біткоїна. За даними iShares, на які посилався Cointelegraph, BlackRock володіє приблизно 761 801 біткоїном — це близько $50,15 млрд за тодішніми цінами і близько 3,62% від загальної пропозиції. Картер підкреслив: коли мова йде про десятки мільярдів клієнтських коштів, керуюча компанія може опинитися під тиском — не миритися з тривалою невизначеністю, а домагатися конкретних технічних рішень.

При цьому не всі погодилися з таким сценарієм. Засновник Lumida Wealth Management Рам Ахлувалія охарактеризував великі інститути як «пасивних» інвесторів, а не активістів, припустивши, що вони швидше за все віддадуть перевагу дистанціюватися від спірних управлінських конфліктів, навіть якщо на кону структурні ризики. Проте Картер наполягав: масштаби інституційних вкладень збільшують ймовірність того, що найбільші власники все ж висловляться, якщо вважатимуть, що ключові питання безпеки вирішуються занадто повільно.

Суперечка багато в чому базується на тому, наскільки реальний ризик «тут і зараз». За оцінкою Крістофера Бендіксена з CoinShares, приблизно 10 230 біткоїнів зберігаються в UTXO, де публічні ключі вже доступні, а значить — теоретично можуть стати ціллю в разі появи криптографічно значущого квантового комп’ютера. Це, за його словами, обмежує обсяг монет, які могли б бути оперативно скомпрометовані і спровокувати масштабну турбулентність.

CoinShares також вказує, що більшість сучасних адрес влаштовані так, що публічний ключ розкривається тільки при витраті коштів — до цього він прихований хешем. У компанії підкреслюють: говорити про неминучу загрозу передчасно, оскільки для практичного злому secp256k1 були б потрібні квантові машини, що істотно перевершують ті, що існують сьогодні.

У своєму звіті від 6 лютого 2026 року CoinShares зазначила, що для реального злому secp256k1 в короткий і практично застосовний термін знадобився б квантовий комп’ютер з мільйонами логічних кубітів. Оцінки, наведені в документі, вказують: щоб обернути публічний ключ протягом одного дня, може знадобитися близько 13 мільйонів фізичних кубітів — величина, що перевищує поточні потужності приблизно на п’ять порядків.

Компанія також попередила про ризики надмірно поспішних рішень. Ідеї на кшталт передчасного закріплення неперевірених квантово-стійких адрес або проведення хардфорку з «спалюванням» потенційно вразливих монет несуть серйозні загрози — від технічних помилок до наслідків для управління мережею. Такі кроки, на думку авторів, слід співвідносити з реальними термінами появи технологічної загрози.

Одночасно світова галузь кібербезпеки вже готується до постквантової епохи. У серпні 2024 року NIST фіналізував перший набір стандартів постквантової криптографії і рекомендував починати їх впровадження, оскільки повний перехід потребує часу. Ці стандарти визначені як базові для шифрування і цифрових підписів, а додаткові алгоритми продовжують оцінюватися в резервних напрямках.

Для біткоїна основний практичний виклик пов’язаний не стільки з самим фактом можливої квантової загрози — її багато хто відносить до віддаленої перспективи, — скільки з тим, як провести модернізацію без шкоди для принципів мережі. Перехід повинен зберегти зворотну сумісність, не порушити децентралізацію і не породити конфліктів навколо прав власності та «заморожених» монет. CoinShares зазначає, що вразливість зосереджена переважно в старих форматах виходів і в поведінці користувачів, наприклад при повторному використанні адрес, тоді як сучасні практики вже здатні мінімізувати ризики.

Висловлювання Картера піднімають питання про розподіл впливу: хто вирішує, коли і яким чином діяти. Чарльз Едвардс вважає квантову загрозу потенційно критичною і наполягає на більш ранньому оновленні. На противагу цьому Майкл Сейлор і Адам Бек вважають, що ризик переоцінений і реальний вплив квантових машин знаходиться далеко за горизонтом поточного десятиліття.

Біткойн на момент публікації торгувався близько $70 281, що означало зниження приблизно на 26% за місяць. Посилення обговорень квантової теми збіглося з цим спадом. Перспектива подальшого розвитку наративу буде визначатися як прогресом у квантових технологіях, так і просуванням по лінії технічних пропозицій і досягнення консенсусу всередині спільноти.