Китай посилює жорстку риторику: наслідки для світової економіки
Пекін заявив про своє бажання «боротися до кінця», водночас зазначаючи, що готовий сісти за стіл переговорів. Тобто Китай демонструє курс на подвійну тактику: показувати жорсткість і одночасно уникати удару, який міг би обвалити його власну економіку.
Така позиція прискорює поділ світової системи на протиборчі блоки та змінює правила торгівлі, потоки капіталу й поведінку інвесторів.
США та їхні головні союзники (Європа, Канада, Японія, Південна Корея) вже проводять політику «зниження ризиків»: переносять частину критично важливих виробництв і ланцюжків постачання з Китаю, особливо у сфері високих технологій та рідкісноземельних металів. У відповідь Китай та його партнери, включно з росією та Північною Кореєю, нарощують торгівлю всередині свого кола та шукають альтернативні платіжні канали.
Можливе введення вищих тарифів та мит на китайські товари, на думку аналітиків ФРС, здатне спричинити світовий шок: оцінки вказують на потенційне зниження глобального ВВП приблизно на 0,7%, а з урахуванням вторинних ефектів — до 1%.
На тлі геополітичної напруженості долар зазвичай міцнішає: капітали йдуть до США, а кредит і розрахунки в доларах за межами країни стають дорожчими. Це підштовхує інші економіки шукати альтернативні джерела фінансування та платіжні системи всередині союзів, через що загальний світовий ринок капіталу дробиться на блоки.
Один із найімовірніших кроків Китаю — девальвація юаня. Ослаблення на 10% і більше здешевить китайський експорт в іноземній валюті та частково компенсує ефект американських мит. Але таке рішення має зворотний бік: девальвація може тиснути на фондові ринки США та скорочувати доларову виручку китайських компаній. Для Вашингтона це знижує загальні витрати під час торгової війни, а для Пекіна підвищує внутрішні витрати.
Для інвесторів це означає більш різкі коливання цін та різні стратегії на короткому та довгому горизонтах.
У моменти страху в цій ситуації учасники ринку охочіше продають ризикові активи та накопичують готівку. У більш спокійні періоди увага зміщується до компаній та галузей, які виграли від перебудови ланцюжків постачання: виробників промислової автоматизації та робототехніки, девелоперів індустріальних парків та перевізників. Водночас частина попиту неминуче перетікатиме у нові виробничі хаби (Мексика, В'єтнам, Індія, Малайзія).
На крипторинку ймовірні два шари ефектів.
У момент загострення торгової війни та зміцнення долара, BTC та інші криптовалюти з високою капіталізацією поводитимуться як «ризикові» активи: різкі стрибки волатильності та паралельне зростання попиту на стейблкоїни для збереження ліквідності. Якщо напруженість затягнеться на кілька місяців, то значно посилиться роль стейблкоїнів у транскордонних розрахунках та «крипто‑доларизації», а тиск на юань простимулює попит на стейблкоїни як засіб збереження капіталу.
Посилення бар'єрів між блоками ще сильніше роздробить ліквідність між майданчиками різних юрисдикцій та розширить цінові розриви під час стресу. Паралельно зростуть регуляторні ризики (можливі нові санкції та адресні блокування), що додасть ціновим рухам різкості та непередбачуваності.
Найближча динаміка залежатиме від швидкості ухвалення тарифних рішень та масштабу економічних кроків Пекіна. Попри всі ризики, простір для переговорів залишається, а отже, світовій економіці ще доступний сценарій керованої адаптації до нового блокового устрою світу.
Рекомендуємо