Китай посилює заборону на криптовалюти, у фокусі – стейблкоїни

Центробанк, посилаючись на поновлення спекуляцій у сфері «віртуальних активів», оголосив про намір посилити контроль за стейблкоїнами. Це рішення мотивоване ризиками, що стосуються протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (ПВК/ФТ).

Народний банк Китаю (НБК) заявив, що «спекуляції на “віртуальних валютах” знову з’явилися», що створює додаткові ризики. Банк наголосив, що «віртуальні валюти не мають такого самого правового статусу, як фіатні, не є законним платіжним засобом і не можуть використовуватися як валюта на ринку». Крім того, НБК додав, що «діяльність, пов’язана з віртуальними валютами, є незаконною фінансовою діяльністю».

Окремої уваги було приділено стейблкоїнам. Центральний банк повідомив, що наразі ці токени не відповідають вимогам щодо ідентифікації клієнтів (KYC) та запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму (ПВК/ФТ). Це створює ризики їх використання для протиправних операцій, зокрема для відмивання коштів, шахрайського залучення фінансування та нелегального виведення капіталу за кордон.

За результатами міжвідомчої зустрічі, влада взяла на себе зобов’язання «послідовно придушувати незаконну фінансову діяльність», пов’язану з цифровими активами. Мета цих дій – «підтримка стабільності економічного та фінансового порядку». Група, що складається з 13 відомств, оголосила про намір поглибити координацію, зокрема через посилення обміну інформацією та моніторинг активності у сфері криптовалют.

У 2021 році Китай запровадив повну заборону на торгівлю криптовалютами та їх майнінг, офіційною метою якої було обмеження злочинності та захист фінансової стабільності. Проте, попри заборону, криптоактивність у країні час від часу відновлюється. За галузевими оцінками, станом на кінець жовтня частка Китаю у світовому майнінгу біткоїна становила приблизно 14%.

Регулятори також вживали запобіжних заходів. Зокрема, у серпні фінансові наглядові органи дали вказівку брокерам скасувати семінари та припинити просування досліджень, пов’язаних зі стейблкоїнами. Це було зумовлено побоюваннями, що такі продукти можуть використовуватися для шахрайства та неліцензійного переміщення коштів через кордон.

Події в Гонконзі привернули увагу регуляторів материкового Китаю. У липні Гонконг розпочав прийом заявок на ліцензування емітентів стейблкоїнів у рамках розширеної цифрової системи. Згодом деякі технологічні компанії призупинили свої плани щодо запуску стейблкоїнів у місті після втручання з боку материкових відомств, про що тоді заявляли самі компанії.

НБК (Народний банк Китаю) підтвердив намір продовжувати співпрацю з іншими регуляторними органами для посилення контролю та забезпечення дотримання чинної заборони. У своїй заяві Банк знову наголосив, що цифрові активи не визнаються законним платіжним засобом у Китаї, а також підтвердив заборону для фінансових установ та платіжних сервісів на надання будь-яких послуг, пов’язаних із криптовалютами. Особливу увагу в нагляді зосереджено на усуненні можливих недоліків у сферах “Знай свого клієнта” (KYC) та Протидія відмиванню коштів/Фінансуванню тероризму (ПВК/ФТ).

Як ми вже повідомляли, існує розбіжність щодо походження приблизно 127 000 біткоїнів, вилучених США. У грудні 2020 року Національний центр екстреного реагування на комп’ютерні віруси Китаю стверджував, що ця сума була вилучена у зв’язку зі зламом майнінг-пулу LuBian. Однак у жовтні 2025 року американські прокурори, посилаючись на ончейн-рухи в середині 2024 року, висунули обвинувачення камбоджійському бізнесменові Чен Чжі та пов’язаній із ним Prince Group, назвавши ці 127 000 BTC доходами від масштабного криптошахрайства.