Чому Китай накопичує рекордні запаси нафти - думка

Цього року Китай закупив понад 150 млн барелів нафти - приблизно на $10 млрд більше, ніж потрібно для поточного споживання. Такий масштабний імпорт став рекордним і викликав дискусії щодо мотивів Пекіна. Bloomberg аналізує логіку цих дій.

Опортуністична торгівля та нові сховища

Один із факторів - опортуністична торгівля. У реальному вираженні ціни на нафту WTI перебувають на рівні двадцятирічної давності, а Китай відомий тим, що використовує періоди низьких цін для довгострокових закупівель сировини. Додатковим стимулом стало розширення інфраструктури: останніми роками збудовано нові сховища, і, за оцінками ринку, близько половини резервуарів ще залишаються порожніми.

Енергетичний закон і стратегічні мотиви

Важливу роль відіграє і політика. Новий енергетичний закон, що набув чинності 1 січня 2025 року, зобов’язав як державні, так і приватні компанії створювати стратегічні резерви. Але закупівлі виходять за межі формального виконання закону й переслідують ширші цілі. Китай отримує близько 20% імпорту нафти з країн, що перебувають під санкціями США - Ірану, Росії та Венесуели, і нарощування резервів допомагає зменшити ризики торговельних воєн.Наразі накопичені запаси покривають приблизно 110 днів внутрішнього споживання. За прогнозами аналітиків, до 2026 року цей показник може зрости до 140–180 днів. Деякі трейдери вважають, що закупівлі також пов’язані з підготовкою до можливого воєнного конфлікту навколо Тайваню.

Нафта як альтернативний резервний актив

Зростання запасів може свідчити й про прагнення Китаю диверсифікувати резерви, зменшуючи залежність від казначейських облігацій США. Поряд із золотом нафта може стати додатковим резервним активом, що дозволяє Пекіну скоротити частку доларових інвестицій.

Перспективи

Більшість спостерігачів сходяться на думці, що Китай продовжить закупівлі нафти і в 2026 році, поглинаючи глобальний надлишок пропозиції та підтримуючи ціни. Чи то опортуністична стратегія, чи політика, чи геополітичні розрахунки — нарощування запасів Пекіном змінює баланс на світовому енергетичному ринку.