Китай запроваджує візу “K” для іноземних інженерів
Китай запускає новий тип візи “K” для залучення закордонних айтівців на тлі того, як у США дорожчає аналогічна програма H‑1B. Ініціатива стартує найближчими днями й націлена передусім на молодих випускників STEM‑спеціальностей.
Головна «фішка» К-візи полягає в тому, що для в'їзду в країну, проживання та працевлаштування не потрібен заздалегідь підписаний контракт із роботодавцем. Це може зацікавити розробників, які придивлялися до американських технологічних компаній, але тепер можуть почати розглядати альтернативу.
У той час як торговельні та геополітичні непорозуміння зі США поглиблюються, Пекін намагається показати, що відкритий для інвестицій та талантів ззовні. Паралельно влада спрощує допуск іноземних компаній до технологічного сектора та запроваджує безвізовий режим для громадян більшості країн Європи, а також Японії та Південної Кореї. Сигнал простий: «приїжджайте та працюйте».
У США ж правила для отримання H‑1B стають відчутно жорсткішими: компанії зобов'язали платити за кожного такого співробітника збір у розмірі $100. Крім того, ця віза вимагає офіційне запрошення від роботодавця та розігрується в лотерею з обмеженням за кількістю місць.
Консультанти з імміграції зазначають, що китайська віза “K” з'являється дуже вчасно: вона знімає ключовий біль із пошуком спонсора. А для розробників з Індії, які претендують на отримання візи, взагалі є порятунком. Адже їхня частка у списку учасників лотереї становить близько 70%.
При цьому в китайській новинці є нюанси. В офіційних описах залишаються розмитими критерії щодо віку, освіти та досвіду фахівця. Неясно, чи маються на увазі фінансові пільги, які граничні терміни працевлаштування, чи надаватиметься довгостроковий статус для сім'ї кандидата тощо.
Китай вкрай рідко надає іноземцям право на постійне проживання, а громадянство – тим паче. Додамо мовний бар'єр: більша частина технологічного бізнесу в країні працює мандаринським діалектом, що значно звужує вікно можливостей для тих, хто ним не володіє.
Є й негативний геополітичний чинник. Напруженість у відносинах Делі та Пекіна може обмежити кількість кандидатів, яку Китай буде готовий прийняти, і те, наскільки комфортно вони почуватимуться на місці.
Нарешті, варто враховувати й масштаб. Якщо США вважається країною іммігрантів (тут їх понад 50 мільйонів, близько 15% населення), то в комуністичному Китаї іноземців приблизно мільйон (менше 1%).
Однак, навіть якщо програма залучить невелику кількість талановитих інженерів, для місцевих технологічних компаній і лабораторій це вже відчутний профіт.
Хто виграє у боротьбі за мізки покаже час. Багато залежатиме від конкретних вимог до візи “K”, підтримки фахівців та готовності бізнесу наймати англомовних співробітників.
Рекомендуємо