Каліфорнія посилила дитячий онлайн-захист без бана чат-ботів
Каліфорнія чіткіше окреслила межі дитячої безпеки онлайн — без тотальної заборони чатботів. Губернатор Ґевін Ньюсом затвердив вимоги до верифікації віку, попереджень у соціальних мережах і захисних заходів для ШІ-співрозмовників, відхиливши більш широку заборону як надмірну. За поширення інтимних дипфейків тепер передбачена цивільна відповідальність — до $250 000.
Губернатор підписав низку актів, що зміцнюють онлайн‑захист неповнолітніх. Головна увага приділена практичним заходам: компанії повинні розкривати використання ШІ, мати базові сценарії реагування на кризові ситуації та впроваджувати «сигнали віку» з операційних систем і магазинів застосунків, щоб захисні режими спрацьовували узгоджено. Того ж дня він ветував ширшу заборону чат-ботів для дітей як надто загальну для законного використання в освіті та підтримці.
Правила для ШІ-співрозмовників базуються на прозорості та безпеці. Платформи зобов'язані повідомляти, що користувач спілкується зі штучним інтелектом, включати нагадування про необхідність робити перерви для неповнолітніх та блокувати показ сексуально відвертих зображень для осіб віком до 18 років. Також повинні діяти протоколи розпізнавання сигналів про намір заподіяти собі шкоду та алгоритми перенаправлення таких випадків до служб підтримки. Компанії зобов'язані публікувати документацію про принципи роботи систем і надавати статистику профільним органам. Чат-ботам заборонено видавати себе за ліцензованих медпрацівників.
Перевірка віку переноситься на рівень платформ. Замість того щоб кожен застосунок імпровізував, операційні системи та магазини застосунків передають додатку віковий маркер, який враховується при обмеженні функцій і контенту. Завдання — уніфікувати тригери, зменшити інвазивні перевірки і зробити зрозумілими межі відповідальності, якщо захист не спрацював.
Санкції зосереджені у цивільній площині. Потерпілі, зокрема неповнолітні, можуть вимагати до $250 000 з третіх осіб, які свідомо сприяють поширенню несанкціонованих відвертих дипфейків. Зазначена сума задає орієнтир для масштабу можливих позовів і фіксується в законі як приблизна межа відповідальності.
Політичний сигнал теж прозорий. Підписавши «механічні» запобіжники та ветувавши sweeping‑заборону, Сакраменто окреслює підхід: обмежувати поведінку й додавати аудитовні процеси, а не банити цілу категорію. Це корелює і з окремою ініціативою закрити лазівку «ШІ діяв автономно» у цивільних справах, щоб складніше було перекладати вину на модель.
На федеральному рівні проступає інша траєкторія. Законопроєкт RISE Act у Сенаті США пропонує надавати окремим розробникам ШІ умовний імунітет від цивільної відповідальності. Каліфорнія підсилює підзвітність, тоді як Вашингтон розглядає можливість її пом’якшити для частини учасників. Чи зіткнуться ці режими, залежатиме від норм преемпції та вузькості охоплення кожного підходу.
Офіційну позицію передають дві короткі цитати. Ньюсом каже, що Каліфорнія може лідирувати в ШІ, «але ми маємо робити це відповідально, захищаючи наших дітей на кожному кроці». Перша леді штату Дженніфер Сібел Ньюсом додає, що лідерство — це й «уміння ставити межі там, де це найважливіше». Цитати навмисно короткі: головне — політика.
Для розробників і платформ список дій цілком практичний. Додати позначки ШІ в чаті; вибудувати й задокументувати ланцюжки кризової ескалації; під’єднати сигнали віку з ОС/магазинів застосунків; переглянути модерацію дипфейків і реакцію. Йдеться не про заборони ШІ, а про процеси, які можна перевірити. Найближчі труднощі — у деталях імплементації, настановах від відомств і швидкості, з якою екосистеми застосунків впровадять нові сигнали, не ламаючи сервіси «для змішаної аудиторії».
Рекомендуємо