39% американського фондового ринку на руках у інвесторів 70+ 

Забудьте про Gen Z з їхніми мемами і YOLO-трейдами. Справжні ризикові гравці американського фондового ринку – це ваші дідусі й бабусі. 

За даними The Economist, інвестори старше 70 років нині контролюють 39% усіх акцій і взаємних фондів США. Це майже вдвічі більше, ніж було 15 років тому. І тут є нюанс: коли ринок впаде, саме ця когорта може посилити обвал.

Як пенсіонери стали хедлайнерами фондового ринку

Цифри говорять самі за себе. Ринок акцій виріс на $24 трлн за останні п’ять років. І майже половину з цього роста – це інвестори у віці за 70. Демографія тут ні при чому: частка літніх американців зросла лише на 3%, але подвоїлася їхня присутність на ринку.

Що відбувається? В The Economist називають три фактори:

Облігації вже не працюють. З 1980 до 2005 року казначейські облігації приносили в середньому 3,8% інфляцію щороку. Після 2005-го – менше ніж 0,5%. Інфляційний удар 2020–2022 років остаточно знищив апетит до бондів. Навіщо тримати гроші під 4%, коли індекс S&P 500 дає більше 10%?

Накопичене багатство дає свободу. “Якщо я не проживу до 120 років, мені вистачить грошей до кінця життя. Тому я можу ризикувати,” – пояснює 77-річний Джей Гурлі, який тримає 92% портфеля в акціях і індексних фондах.

FOMO не має віку. Фінансові консультанти розповідають про клієнтів, які інвестували у Nvidia у хоспісі. Один з них помер у віці 90 років із портфелем вартістю $20 млн, набитий акціями технологічних гігантів. Коли всі навколо заробляють на ринку, складно залишатися осторонь.

Правило “100 мінус вік” більше не працює?

Класична порада: віднімаєш свій вік від 100 – отримуєш відсоток акцій у портфелі. Наприклад, у 75 років в тебе повинно бути 25% в акціях, а решта – в облігаціях та готівці. Саме така логіка лежить в основі target-date фондів, які автоматично зменшують експозицію equities із віком.

Але дослідження показують інше. У 2014 році Уейд Пфау і Майкл Кітсес довели: підвищення частки акцій протягом пенсії може бути вигіднішим, ніж зниження. Чому? Тому що має значення таймінг. Якщо ти продаєш акції під час падіння і йдеш в бонди, ти фіксуєш збитки і пропускаєш відскоки.

Ще радикальніший висновок дали вчені з Emory, Arizona і Missouri: портфель із 100% акцій (1/3 американські, 2/3 світові) дає лише 7% ймовірності залишитися без грошей при знятті 4% щороку. 

А що по бондах? Шанс збанкрутувати сягає 39%!

Проблема: вони можуть продати

Агресивні портфелі працюють для окремих інвесторів. Але що буде з ринком загалом, коли ці $9 трлн почнуть рухатися?

При оптимістичному сценарії, бумери будуть тримають акції для дітей і онуків. Вони пережили крахи 1987-го, доткомів і 2008-го – і знають, що ринок завжди відновлюється. Опитування Schroders показує: під час пандемічного обвалу 2020-го лише 25% інвесторів віком більше 71 року змінили рівень ризику – найменша частка серед усіх вікових груп.

Але є й песимістичний сценарій. Якщо молоді інвестори можуть чекати в часи тривалих корекцій (бо у них є десятиліття, щоб відбити втрати), то у пенсіонерів такого лакшері-пакету немає. Якщо ринок падає два роки поспіль, а тобі 75, питання “Чекати відновлення чи фіксувати збитки” виглядає екзистенційним.

Ті, хто пішов в акції через FOMO, можуть так само швидко розвернутися. А коли потрібні гроші на медичні платежі або догляд – продаж стає практично неминучим. Якщо таких продажів буде багато одночасно, це може перетворити корекцію на крашсейл.

Що це означає для решти ринку

1. Волатильність може стати вищою. Коли значна частка капіталу контролюється групою з обмеженим часовим горизонтом і чутливістю до грошового потоку, ринок стає менш стабільним.
2. Питання ліквідності. Молоді інвестори зазвичай тримають позиції довше. Пенсіонери можуть продавати швидше – особливо якщо їм потрібні кошти на життєві потреби.
3. Це черговий приклад того, як традиційні правила інвестування ламаються. Облігації більше не є “безпечною” альтернативою. Класичні алокації не працюють у світі, де інфляція може за пару років зжерти твій портфель, побудований з бондів.

Що ж, ви не від них вже нічого не чекали, але бумери переписали правила. Вони довели, що агресивні портфелі можуть працювати навіть у 70. Але вони ж можуть стати тригером наступного масивного дампу ринку. 

Питання не в тому, чи брілліантові руки у серебряних інвесторів. Питання в тому, скільки часу в них є, щоб це довести.