Базельський комітет може пом'якшити норми щодо криптоактивів

Сплеск популярності стейблкоїнів змусив глобальних регуляторів задуматися про коригування нових вимог до банківського капіталу. Деякі країни вважають попередні правила надмірними.

Базельський комітет обговорює, чи потребують доопрацювання його криптостандарти 2024 року, базові принципи яких були закладені ще у 2022 році.

Згідно з підсумковим документом, криптоактиви поділяються на дві групи. Для активів Групи 2 (серед яких Біткоїн і децентралізовані стейблкоїни)  у 2026 році запроваджується капітальний коефіцієнт ризику 1250%. 

Банківська спільнота вважає це сигналом відмовитися від прямого володіння токенами.

Обговорення поновилося, оскільки низка юрисдикцій так і не підтвердила впровадження базельських норм у початкові терміни. Провідна дилема – як регулювати стейблкоїни, забезпечені фіатом, і що в підсумку робити з незабезпеченими криптоактивами.

США, наприклад, закликають партнерів переглянути ставлення до стейблкоїнів у публічних мережах, вказуючи, що нормативи повинні залежати від якості резервів, їх зберігання та процедур обігу.

GENIUS Act, прийнятий влітку 2025 року, вводить федеральні стандарти для платіжних стейблкоїнів, вимагаючи повного покриття готівкою та короткостроковими облігаціями. Емітенти при цьому підпадають під дію BSA.

Закон прискорив інституціоналізацію блокчейн-платежів і виніс на порядок денний питання: чи повинні капітальні вимоги банків відображати реальну ризик-профільність резервів, якщо вони працюють з регульованими стейблкоїнами.

Європа вибудовує власний підхід до регулювання банків з криптовалютною експозицією – як продовження MiCA. Новий регламент CRR III пропонує тимчасові норми щодо капіталу, і EBA обговорює технічні стандарти, які в окремих випадках дозволяють застосовувати до стейблкоїнів той самий режим, що і до їх резервних активів – за виконання суворих умов.

MAS в Сінгапурі перенесла термін впровадження правил до 2027 року – в спробі домогтися більшої глобальної синхронізації та прояснити статус децентралізованих мереж. А в Гонконзі поступово вимальовується контур, за яким банки, що взаємодіють з ліцензованими стейблкоїнами, зможуть отримати послаблення – орієнтуючись на класифікацію, опубліковану цієї осені.

На думку європейських і американських наглядових органів, зростаючі обсяги операцій через стейблкоїни все сильніше переплітаються з традиційними інструментами – фондами грошового ринку і банківськими внесками.

Саме тому стандартизація шукає тонкий баланс: не варто заганяти банки за борт, але й втягувати їх у нові процеси без надійного захисту капіталу – небезпечно. Нинішня ревізія правил балансує між цими полюсами.

Резерви більшості стейблкоїнів, як підкреслюють регулятори, складаються в основному з фіату і короткострокових облігацій США. Банк Англії працює над власним режимом регулювання таких активів і проводить консультації з іншими країнами. А ось ЄЦБ, ФРС і базельські чиновники відмовилися від коментарів.