Лібертаріанство та економічна реальність Хав'єра Мілея

Найбільш наочний успіх Мілея — боротьба з інфляцією. Її річний показник знизився з майже 300% у квітні 2024 року до 36,6% восени того ж року. Для країни з хронічно вразливою фінансовою системою це звучить як диво дисципліни: після багаторічних спроб утримати ціни, режим жорсткого коригування нарешті спрацював. Однак, як виявилося, на песо це майже не позначилося. Зараз уряд панічно шукає кредити, щоб утримати курс національної валюти у прийнятному коридорі.

Спочатку оголошені Мілеєм заходи щодо прискореної приватизації конвертувалися у зростання котирувань: індекс Merval (основний фондовий індекс Аргентини на біржі BYMA) у 2024-му підскочив більш ніж на 170% (113% у доларах), перетворивши аргентинський ринок на світового рекордсмена за прибутковістю.

Але лібертаріанська ідеологія швидко зіткнулася з реальною політикою. Річ у тім, що партія Мілея зараз контролює лише малу частку Національного конгресу (теоретично, ситуація може змінитися після законодавчих виборів 26 жовтня 2025 року). Тому президенту довелося переходити від юнацького максималізму до компромісних угод, залучаючи до своєї адміністрації представників тих самих політичних партій, які він таврував під час передвиборчої кампанії.

Соціальна ціна реформ теж виявилася надвисокою: до лютого 2025 року прискорилися безробіття та деіндустріалізація, економіка скорочувалася (ВВП впав приблизно на 3,5%), а рівень бідності в окремі місяці перевалив за 50%. На вулиці Буенос-Айреса майже щодня виходили протестувальники пенсіонери, вчителі та лікарі.

Деякі ключові обіцянки також залишилися невиконаними. Наприклад, ліквідації Центрального банку (BCRA), який був оголошений кандидатом у президенти Мілеєм головним гальмом розвитку країни, не відбулося. Натомість уряд перерозподілив тягар відсоткових виплат із BCRA на Казначейство.

В результаті ейфорія ринків змінилася холодною зимою. На тлі стагнації та корупційних скандалів вересня 2025 року аргентинський фондовий ринок перетворився з «найкращого» на «найгірший», відображаючи сумніви інвесторів у здатності команди Мілея вивести країну з кризи.

Фігура Мілея здавалася природним союзником цифрової економіки: він охоче говорив про блокчейн-технології та особисту фінансову свободу. Й справді, криптоспільнота відчула на собі вітер змін. Скасування валютного контролю навесні 2025-го розширює простір для операцій з іноземною валютою та де-факто зняло багато бар'єрів для криптотранзакцій.

Одночасно стартувала податкова амністія (Blanqueo): аргентинцям запропонували легалізувати криптоактиви за пільговими ставками 5–15%, (перші $100 000 без сплати податків). На тлі девальвації песо стейблкоїни закріпилися як звичний інструмент заощаджень, а у 2024 році покупки біткоїна та альткоїнів зросли на 126% та 158,5% відповідно — ознака того, що BTC в Аргентині все частіше сприймається як довгостроковий актив.

Однак реальність виявилася складнішою за гасла. У країні запроваджено обов'язкову реєстрацію провайдерів послуг віртуальних активів, а це крок у дусі стандартів FATF щодо AML/CFT. У червні 2025 року з'явилася перша нормативна рамка для токенізації реальних активів (RWA) на DLT: ще один сигнал, що хоча держава декларує, що «відпускає» ринок, але одночасно формує правила гри у цю свободу.

І на цьому тлі стався гучний репутаційний скандал, до якого був залучений Хав'єр Мілей. У лютому 2025-го промо мемкоїна LIBRA закінчилося крахом та збитками інвесторів у $251 млн. Антикорупційне бюро зняло з президента звинувачення, заявивши, що він виступав у цьому проєкті як «економіст», але судові розгляди з постраждалими вкладниками досі тривають у прокуратурах Аргентини, США та Іспанії, викликаючи недовіру до ініціатив Мілея.

Так передвиборча мрія про максимально вільні гроші трансформувалася в керовану свободу з деякими плюсами для користувачів, але й із застереженнями, які диктує аргентинська реальність.