DeSci tokens: що це і як вони працюють

Децентралізована наука (DeSci): що це таке

Децентралізована наука, або DeSci, застосовує веб‑нативні інструменти до фінансування, створення та поширення наукових досліджень. Простіше кажучи, DeSci — це відкриті «рейки», де стимули та управління прозорі й піддаються аудиту on‑chain. Замість опори на закриті інституції DeSci пропонує модель відкритих і публічних процесів. Її мета — перетворити науковий робочий процес (фінансування, авторство, рецензування, атрибуцію, архівування та розповсюдження) на публічну інфраструктуру, до якої кожен може долучитися і перевірити.

Набір інструментів охоплює блокчейни, криптографічні токени, смартконтракти, NFT для даних і прав інтелектуальної власності, а також DAO — децентралізовані організації для колективного прийняття рішень. Ці елементи дозволяють координувати грошові потоки, розподіл прав і управління репутацією без участі централізованих посередників.

Багато проєктів випускають токени для краудфандингу досліджень, оплати обчислень і зберігання, а також винагороди учасників. Лабораторія може залучати капітал від своєї спільноти, публікувати результати за зрозумілими ліцензіями із доступом через токени і платити рецензентам баунті за ретельні перевірки — усе це реалізується через код.

Цікавість до DeSci стрімко зросла, щойно розробники почали застосовувати ці моделі на практиці. Потенціал напряму відзначили такі помітні голоси, як співзасновник Ethereum Віталік Бутерін і колишній CEO Binance Чанпен Чжао (CZ). DeSci експериментує з новими системами стимулів, аби знання рухалися швидше: більше відкритих даних, більш відтворювані методи та коротший шлях від лабораторії до ринку. Критично важливо, що правила фінансування й доступу стають програмованими параметрами для спільнот.

DeSci у порівнянні з традиційними науковими моделями

Децентралізована наука (DeSci) переосмислює підходи до фінансування, верифікації, публікації та обслуговування наукових досліджень. Традиційні, інституційно орієнтовані моделі дали світові чимало проривів, але водночас зберігають повільне «сито» доступу, непрозорі грошові потоки й фрагментовані дані. DeSci не стільки замінює академію, скільки пропонує паралельні рейки: прозоре врядування, програмовані стимули та інфраструктуру, яку кожен може перевірити й розвивати.

Хто розподіляє ресурси
У традиційних системах грантові комітети та агенції ухвалюють рішення за зачиненими дверима. Їхня мотивація, конфлікти та компроміси зазвичай залишаються поза увагою, а неконсенсусні або ранні напрями часто не отримують підтримки. DeSci розносить ухвалення рішень між спільнотами. Казни, віхи та виплати кодують у смартконтрактах і виконують через голосування власників токенів. Замість одного щорічного конкурсу фінансування може надходити меншими, аудиторними траншами у міру виконання роботи, забезпечуючи збалансовану, «живу» петлю зворотного зв’язку між бекерами та дослідниками.

Рецензування як оплачувана публічна послуга
Класичне рецензування життєво необхідне, але часто неоплачуване, повільне й погано піддається аудиту. Анонімність допомагає зберігати неупередженість, але водночас розмиває підзвітність; відтворюваність важко відстежити. DeSci переосмислює контроль якості як відкритий маркетплейс. Рецензенти отримують баунті або токени за своєчасні й методичні оцінки, набори даних, код і ланцюжки рішень мають on‑chain мітки часу, а репутація накопичується у тих, хто відтворює результати. Мета не «замінити peer review», а зробити шлях від препринту до верифікованого висновку більш прозорим, доступним і відтворюваним.

Публікації без пейволів
Передплатні журнали й закриті архіви обмежують доступ до знань як для читання, так і повторного використання. DeSci віддає перевагу відкритому доступу за замовчуванням: статті та дані реєструють в публічних реєстрах, ліцензії — машиночитані, історія версій — постійна. Співпраця відбувається відкрито: глобальні команди співавторять, форкають аналізи та цитують артефакти, які можна віднайти й перевірити без проксі‑логінів.

Зберігання, походження та права
Університети та видавці часто контролюють результати досліджень, зберігаючи їх на приватних серверах і консолідуючи права інтелектуальної власності, лишаючи вченим обмежені можливості ділитися або монетизувати свою працю. DeSci наголошує на спільному, захищеному від підміни зберіганні та чіткій фіксації походження. Інструменти на кшталт IP‑NFT можуть представляти право власності чи умови ліцензування, дозволяючи авторам керувати доступом, надавати дозвіл на повторне використання або залучати фінансування під свої активи, зберігаючи атрибуцію та пріоритет.

Що це змінює на практиці
Перетворюючи грошові потоки, рецензування, публікації та керування даними на публічні блага, DeSci скорочує шлях від гіпотези до впливу. Вона розширює коло учасників, виводить на світ забуті теми й забезпечує дотримання правил (атрибуція, ліцензування, етика) на рівні коду, а не лише регламентів. Традиційна система не зникає; вона перетинається з новими, аудиторними «рейками», які винагороджують прозорість і реплікацію. Завдяки цьому відкриття швидше доходять до світу.

Як блокчейн підтримує децентралізовану науку

DeSci спирається на публічні блокчейни, але прагнення до відкритості виникло задовго до криптовалют. 1991 року Пол Гінспарґ запустив arXiv, а наприкінці 1990‑х рух Open Access просував ідею публікувати дослідження у вільному доступі. Та сама по собі відкритість не розв’язала давні проблеми з фінансуванням, правами інтелектуальної власності та прозорістю ухвалення рішень. Іншими словами, суть DeSci зводиться до застосування відкритих, програмованих «рейок» до фінансування, валідації та поширення наукових результатів. У професійних обговореннях цей напрям часто називають DeSci crypto.

Випуск Bitcoin у 2009 році змінив технічну основу. Він довів, що децентралізована, з мінімальною довірою мережа може передавати цінність й інформацію без посередників. Щойно транзакцію записано в ланцюг, її неможливо змінити заднім числом; розподілена сукупність незалежних вузлів валідовує, зберігає та віддає запис, створюючи аудитований, постійний слід.

Ethereum у 2015 році розвинув цю ідею, додавши смартконтракти — програми, які виконуються згідно з наперед заданим кодом. Завдяки цьому правила можна було перевести в автоматизований, децентралізований формат, зробивши блокчейни корисними далеко за межами фінансових транзакцій. Це відкрило двері для DeSci‑проєктів, які поєднують принципи Open Access із автоматизованими інструментами Web3. фінансування можна закодувати, ліцензійні умови – забезпечити on‑chain, а співпраця більше не залежить від централізованих зберігачів.

Для дослідників наслідки цілком практичні. Вони можуть криптографічно підтверджувати авторство та право власності на набори даних або рукописи, просити підтримку безпосередньо у спільноти замість лише закритих комітетів і зберігати результати в децентралізованих мережах, до яких кожен має доступ і може перевірити. Той самий блокчейн, що проводить платежі, також фіксує мітки часу, відстежує внески, реєструє версії й робить процеси врядування публічними та прозорими.

Коротко кажучи, блокчейн надає сталість, нейтральність і програмованість, яких потребує DeSci, аби перетворити наукові процеси на публічну, придатну до перевірки інфраструктуру.

Екосистема DeSci: ключові проєкти та спільноти

DeSci виходить із ніші та перетворюється на помітний сегмент криптоіндустрії. За даними Messari, половина провідних DeSci‑проєктів стартувала у 2024 році, що свідчить про стрімкий розвиток галузі. Огляди ринку також підтверджують зростання глибини: оновлення DeSci Labs від 19 вересня 2025 року оцінило сектор приблизно у $900,4 млн з близько 80 активними проєктами. На цьому тлі команди випускають інструменти для фінансування, інфраструктури, простежуваності походження даних і координації спільнот. У центрі багатьох ініціатив — DeSci tokens, які використовують для залучення коштів, голосувань і винагороди за внесок.

Molecule. Заснована у 2020 році, Molecule будує децентралізовані «рейки» для біотехнологічної інтелектуальної власності (ІВ). Платформа дозволяє фінансувати, структурувати та керувати дослідницькими активами on-chain. Реліз Catalyst у 2024‑му розширив участь спільноти: прихильники фінансують дослідження через токени, пов’язані з ІВ, а дослідники керують віхами, оновленнями та розкриттям результатів з одного центру. Мета — наблизити залучення капіталу й управління ІВ до лабораторій, де народжуються прориви.

OriginTrail. Decentralized Knowledge Graph (DKG) від OriginTrail починався з ланцюгів постачання, а нині вирішує ширші завдання цілісності даних: дезінформація, право власності на дані, права ІВ і точність в епоху ШІ. Токен TRAC забезпечує стейкінг, платежі та винагороди в мережі, що верифікує та організовує артефакти знань. На практиці DKG працює як перевірюваний індекс — допомагає застосункам знаходити, підтверджувати й повторно використовувати дані без єдиного зберігача.

VitaDAO. Спільнота, зосереджена на науці про довголіття. Токен VITA використовують для пропозицій, оцінювання та фінансування ранніх біотех‑проєктів. Учасники колективно вирішують, що підтримувати і як керувати створеною ІВ. За даними проєкту, DAO мобілізувала понад $4,2 млн на 24 дослідницькі ініціативи, направляючи ресурси на ідеї, які часто перебувають між академічними грантами та венчуром.

ResearchHub. Сучасний відкритий майданчик для співпраці, яку часто називають «GitHub для науки». Дослідники публікують препринти й постпринти, додають набори даних і код, обговорюють результати у гілках, прив’язаних до робіт. Нативний токен ResearchCoin (RSC) використовують для винагороди за внесок: поширення, рецензування та конструктивні дискусії, перетворюючи модерацію спільноти на ключову функцію, а не додаток.

Bio Protocol. Фокус на верифікованих методиках: експериментальні протоколи записують on‑chain, тож кроки, параметри й зміни прозорі. Токен BIO слугує винагородою для авторів і незалежних аудиторів протоколів, а також використовується в управлінні, вирівнюючи стимули довкола відтворюваності. Для лабораторій це чіткіша простежуваність походження даних; для читачів — вища ймовірність відтворити результати, описані в публікаціях.

Разом ці ініціативи окреслюють цілісну екосистему DeSci: відкриті ринки, що фінансують дослідження; інфраструктура, яка зберігає походження; і спільноти, що винагороджують ретельну перевірку. Цикл від гіпотези до впровадження скорочується не шляхом повної заміни інституцій, а завдяки спільним «рейкам», на яких науковці, розробники та громадяни рухаються швидше й з більшою підзвітністю.

Майбутній розвиток децентралізованої науки

Наступний розділ DeSci — це перетворення ідей на стійку інфраструктуру. Його визначатимуть три взаємопідсилювальні чинники: регуляторний «вітер у спину», що вимагає відкритості; капітал, який винагороджує вплив на публічні блага; та інструменти, що роблять відтворюваність налаштуванням «за замовчуванням».

Політика та доступ. Правила відкритого доступу посилюються в усьому світі. У США меморандум OSTP (Nelson memo) зобов’язує федеральні агентства забезпечити негайний відкритий доступ до досліджень, профінансованих коштом платників податків, до кінця 2025 року. Це природно узгоджується з постійними, бездозвільними публікаціями в DeSci і надає ончейн‑реєстрам чітку роль — перевірюваних записів про авторство та дані. 

Капітал для публічних благ. Фінансування зміщується від одноразових грантів до тривалої, вимірюваної підтримки. Програма Retro Funding екосистеми Optimism (на основі раунду RetroPGF 2024 обсягом 30 млн OP) планує нові розподіли у 2025 році, аби винагороджувати доведений вплив — підхід, який DeSci‑команди можуть використати для відкритих датасетів, інструментів і робіт із реплікації. Ринок також сигналізує про зростання інтересу: у липні 2025 року ResearchCoin (RSC) отримав лістинг на великій біржі. Додатково, зростатиме роль token DeSci як інструменту стимулів, ретроактивного фінансування та керування доступом до результатів.

Дорослішання «рейок». З 2024 року Molecule’s Catalyst та суміжні стеки перевели управління інтелектуальною власністю, ліцензування та виплати за віхи on‑chain, зменшуючи адміністративне навантаження. У поєднанні з децентралізованим зберіганням і мережами простежуваності походження даних це дозволяє дослідникам ставити мітки часу версіям, відстежувати внесок і ліцензувати повторне використання без втрати контролю. Що далі, то частіше пайплайни ШІ підключатимуться до таких реєстрів, аби перевіряти походження даних і автоматизувати масштабну перевірку.

Що зміниться на практиці. У короткій перспективі може з’явитися менше, але сильніших спільнот, чіткіших ліцензій і більше баунті за відтворюваність. DeSci‑стек поступово переходить із фази експериментів до статусу спільної публічної інфраструктури — швидші цикли фінансування, прозоре врядування та артефакти, які легко знаходити, цитувати й розвивати.