Закон GENIUS: як у США регулюють стейблкоїни

Заборонені формулювання, що вводять в оману (наприклад, про «державну підтримку»). Тепер регулювання прив’язане до банківського сектора – а правила емісії та обігу стейблкоїнів змінюються на системному рівні.

Що змінює закон GENIUS

GENIUS Act – це перша спроба в США системно підійти до питання регулювання стейблкоїнів. Закон не просто визначає, хто може випускати платіжні токени, але й встановлює, як саме вони повинні бути забезпечені, під чиїм контролем і з якою прозорістю.

Тепер емітенти зобов’язані тримати доларові резерви в повному обсязі – або готівкою, або в короткострокових облігаціях Мінфіну. Раз на місяць – звіт, раз на рік – аудит у офіційного аудитора.

У разі банкрутства емітента власники стейблкоїнів отримують переважні права на повернення коштів – раніше такі активи нерідко відносили до загальних зобов’язань компанії.

GENIUS Act також докорінно змінює правовий статус стейблкоїнів: якщо вони випущені уповноваженим емітентом платіжних стейблкоїнів, вони більше не вважаються ні цінними паперами, ні товарами. Це знімає юрисдикційні перетини з SEC і CFTC.

Емітенти з обсягом обігу менше $10 млрд можуть працювати за правилами штатів, якщо ті відповідають федеральним критеріям порівнянності. Однак при перевищенні цього порогу компанії зобов’язані перейти під федеральне регулювання.

Закон усуває правову невизначеність: стейблкоїни тепер регулюються на основі єдиних норм, а не тимчасових роз’яснень.

Що таке GENIUS Act?

GENIUS Act (Guiding and Establishing National Innovation for U.S. Stablecoins), прийнятий у липні 2025 року, став першою федеральною нормою, що системно регулює випуск і обіг платіжних стейблкоїнів. Закон встановлює чіткі критерії для емітентів – статус дозволеного емітента (PPSI) отримують тільки організації, зареєстровані в США або прирівняні до них іноземні юридичні особи.

Такі емітенти зобов’язані утримувати ліквідні резерви на суму, рівну випуску, з допустимими активами: готівка, доларові депозити та короткострокові казначейські папери. Також потрібне щомісячне розкриття резервів і можливість проведення аудиту на запит регуляторів.

Закон GENIUS забороняє емітентам стейблкоїнів виплачувати відсотки або дохідність їх власникам, тим самим закріплюючи статус стейблкоїнів як платіжного інструменту, а не інвестиційного активу. При цьому належним чином випущені стейблкоїни не підпадають під визначення цінних паперів або товарних активів – вони регулюються банківським правом.

До числа дозволених емітентів PPSI можуть входити як застраховані депозитні організації, так і нефінансові компанії, що мають федеральну ліцензію, які перебувають під наглядом OCC або банківських регуляторів. У складі резервів допускаються: депозити до запитання, казначейські векселі та деякі інструменти з одноденним терміном. Повторне заставне використання цих активів (регіпотекація) обмежене законом.

Мінфін США в рамках попереднього повідомлення ініціював громадські обговорення майже з 20 питань, що стосуються реалізації норм GENIUS. Серед них – визначення платіжного стейблкоїну, правовий статус іноземних емітентів, податкова звітність, стандарти передачі даних та заходи щодо зниження ризиків нелегального використання криптовалют.

Усі компанії, що випускають або обслуговують стейблкоїни, зобов’язані дотримуватися правил боротьби з відмиванням грошей. Також вони повинні мати технічні можливості для заморожування або видалення токенів на запит суду. Зарубіжні емітенти зможуть працювати в США, але тільки при дотриманні аналогічних стандартів і реєстрації в OCC.

Закон також створює спеціальний Комітет сертифікації стейблкоїнів. Він буде перевіряти, наскільки адекватні штатні режими регулювання, і давати дозволи на їх застосування.

Важливо: ті стейблкоїни, які не випущені офіційно зареєстрованими компаніями (не PPSI), не можуть вважатися грошовими еквівалентами і не допускаються в заставні схеми великого фінансового ринку. При цьому зовсім невеликі емітенти можуть отримати винятки.

Механізм реалізації GENIUS Act

Закон GENIUS чітко визначає, хто має право випускати стейблкоїни, які правила є обов’язковими до виконання і які органи здійснюють нагляд. Це нормативний інструмент, який перетворює ідею децентралізації на набір регульованих правил, підкріплених виконанням.

З 18 січня 2027 року право випускати платіжні стейблкоїни в США отримають тільки офіційно дозволені емітенти (PPSI). Щоб відповідати вимогам, вони зобов’язані підтримувати повне резервне забезпечення, публікувати структуру резервів, проходити обов’язкові аудити і гарантувати можливість викупу монет. При перевищенні позначки в $50 млрд в обігу, для емітента посилюються правила звітності та контролю.

Контроль за дотриманням правил розподіляється між різними регуляторами. Якщо стейблкоїни випускає банк або кредитний союз, нагляд здійснює їх діючий банківський регулятор. Небанківські організації з федеральною ліцензією (PPSI) підпорядковуються Управлінню контролера грошового обігу (OCC). Також законом засновується Комітет з сертифікації стейблкоїнів під головуванням міністра фінансів – саме він затверджує відповідність штатних режимів вимогам і відстежує шляхи дотримання норм.

Емітенти зобов’язані дотримуватися норм щодо боротьби з відмиванням грошей та положень Закону про банківську таємницю. Згідно з GENIUS Act, інфраструктура стейблкоїнів повинна забезпечувати можливість їх заморожування, вилучення або спалювання за рішенням суду. Заборонено стверджувати, ніби стейблкоїн підтримується державою, застрахований федеральною програмою або має статус законного платіжного засобу. Ці обмеження в рекламі спрямовані на захист користувачів від оманливих заяв.

Іноземні емітенти отримують доступ до ринку США лише за умови, що їхнє національне регулювання визнано «порівнянним» американською владою, і вони офіційно зареєстровані в OCC. В іншому випадку продаж їхніх стейблкоїнів клієнтам із США неможливий.

У разі банкрутства власники стейблкоїнів отримують пріоритетний доступ до резервів – раніше, ніж інші кредитори. Судові процедури при цьому повинні проходити в прискореному порядку – це вимога закону, спрямована на захист споживачів. 

Для чого потрібен GENIUS Act

Закон GENIUS ухвалив Конгрес США з метою подолання нормативної невизначеності, яка перешкоджала розвитку сектору стейблкоїнів. Його мета – забезпечити правову ясність, підвищити рівень захисту споживачів, знизити ризики фінансової нестабільності та відмивання грошей, а також закріпити за США статус лідера в регулюванні цифрових активів.

Законодавець приділяє особливу увагу захисту кінцевих користувачів. Він вимагає повного покриття стейблкоїнів високоліквідними активами (наприклад, доларами або короткими казначейськими паперами), регулярного розкриття інформації про резерви та суворої заборони на будь-які недостовірні заяви, що стосуються нібито державної гарантії або статусу законного платіжного засобу.

Мета №2 – фінансова стійкість. В епоху, коли криптовалютні ринки можуть руйнуватися за годину, закон робить акцент на захисті користувачів. У разі банкрутства компанія спочатку повинна повернути гроші власникам стейблкоїнів, а не великим кредиторам. Також обмежена повторна застава резервів – щоб ліквідність не згоріла від жадібності самих емітентів.

Геополітична мета – зміцнення долара. Всі резерви – тільки в доларах і казначейських паперах США. Таким чином, закон підвищує попит на держоблігації і зміцнює глобальну роль долара. А разом з тим – залучає ринок стейблкоїнів до юрисдикції американської банківської системи.GENIUS вносить ясність у регулювання та відкриває шлях інноваціям. До закону простір для стейблкоїнів залишався сірим: ні прямих заборон, ні чітких норм. Головна цінність закону – усунення перекосів. Право на випуск отримують тільки належним чином зареєстровані компанії. Просування нерегульованих стейблкоїнів на американському ринку заборонено. Це усуває лазівки і заохочує дотримання норм.

GENIUS Act і криптоінвестори

Прийняття нового закону в США вже впливає на ринок. В першу чергу – на стейблкоїни та ті продукти, які на них спираються.

Тепер кожен долар у стейблкоїні повинен бути підтверджений реальними активами. Емітенти зобов’язані розкривати резерви і проходити аудит. Це кінець ери «алгоритмічних стейблів» і ризикових моделей.

Казначейські папери можуть подорожчати. Закон змушує емітентів тримати доларові резерви – готівку або короткі трежеріс. Це створює стійкий попит на держоблігації США. Вже зараз прогнозуються великі притоки капіталу в держборг – можливо, на мільярди.

У compliant-гравців з’явиться перевага. Ті, хто давно підкорився вимогам до резервів, аудиту та зберігання, отримають більше довіри – і капіталів. Решта – під загрозою витіснення. У галузі назріває етап злиттів.

Інфраструктуру чекає чистка. Платформи більше не зможуть ігнорувати закони. Потоки стейблкоїнів повинні проходити через фільтр відповідності – інакше токени не потраплять в лістинги.

Але волатильність не дрімає. Навіть з новими правилами ринок не стає стерильним. При глобальних потрясіннях забезпечені токени можуть не витримати: якщо тисячі почнуть вимагати долар назад – чи вистачить резервів? Інвесторам варто уважніше дивитися, з чого зроблений резерв, як швидко можна вивести, і хто керує всім цим. Закон – це рамка. Але не броня.